За ініціативи обласної виконавчої влади на старій будівлі вокзалу «Запоріжжя-2» відкрито інформаційну дошку на честь вільних козаків – працівників Катерининської залізниці. Цю споруду звели у 1902 році, вона була свідком бурхливих подій Української революції 1917-1921 років та лишилася майже неушкодженою у період Другої світової війни.
Учасників церемонії привітав заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації Олександр Зубченко: «За радянських часів правду про національно-визвольний рух в Олександрівську ретельно замовчували, а відлік новітньої історії розпочинали з більшовицької окупації у січні 1918 року. Маємо повернути пам’ять про наших героїв, передати її нашим воїнам на сході України та підростаючому поколінню».
Доктор історичних наук, професор Володимир Бондаренко розповів, що після Лютневої революції наше місто наповнили тисячі дезертирів. Вони грабували оселі, насилували жінок, громили магазини та підприємства. Щоб запобігти безладам, робітники Катерининських залізничних майстерень сформували курінь «Січ», який очолив Іван Оліфер, та курінь «Хортиця» під керівництвом Костянтина Білашкевича. Активісти охороняли громадський порядок, патрулювали промзону та прилеглі вулиці, ловили бандитів, долучалися до діяльності товариства «Просвіта». Всі учасники вільнокозацьких об’єднань були місцевими, жили на Карантинці, в Південному селищі та у старій частині міста. До осені 1917 року вони стали впливовою політичною силою, брали участь у роботі міської ради, різних з’їздів, активно підтримували проголошення незалежності молодої Української держави.
Але вже незабаром на патріотів чекали важкі випробування: 23 грудня 1917 року до міста наблизилися чотири ешелони більшовицького 1-го Чорноморського революційного загону загальною чисельністю близько 1,5 тисячі матросів. Тим часом в Олександрівську здійняли заколот місцеві червоноармійці. Розпочалися вуличні бої.
Ранком 26 грудня червоні закріпилися у центрі міста та на підступах до Катерининських майстерень (сучасний ЗЕРЗ). Позиції гайдамаків та вільних козаків були розташовані між Катерининським вокзалом та заводом «Дека». О дев’ятій ранку більшовики почали артилерійський обстріл станції. За даними історика Юрія Щура, через невміння матросів поводитися з артилерією влучність гарматного вогню була низькою. Кілька спроб штурму виявилися невдалими, а вже невдовзі до українців прибуло підкріплення. До кінця доби російські агресори зазнали поразки та змушені були відступити.
Під час церемонії до присутніх також звернулися доктор історичних наук, депутат Запорізької міської ради Геннадій Васильчук, ветеран антитерористичної операції Тимур Книш, директор Запорізького січового колегіуму Валентина Єршова, представники обласної та міської рад.
Подвиг героїв національно-визвольних змагань присутні вшанували хвилиною мовчання та покладанням квітів.
Найближчим часом на об’єктах Придніпровської залізниці у нашому регіоні буде встановлено ще кілька пам’ятних знаків, присвячених подіям Української революції 1917-1921 років.
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю
