Наша розповідь – про Ілімдара Ходжаметова, кримського татарина, активіста, а сьогодні ще й військовослужбовця Збройних Сил України. На захист Батьківщини він став відразу після повномасштабного російського вторгнення – без жодних вагань.
Ілімдар народився в депортації, в Узбекистані. І тільки у 1990-му вже 12-річним хлопцем разом з родиною зміг повернутися у Крим. Там займався підприємницькою діяльністю.
«Через важкий історичний контекст ми, кримські татари, із самого дитинства виховуємося в сильному патріотичному середовищі. Тому ніколи не стоїмо осторонь, коли відбуваються певні суспільні або політичні процеси, порушуються права громадян тощо», – говорить Ілімдар і додає: «Це одна із наших спільних рис – українців та кримських татар».
У Криму чоловік завжди намагався бути активним. Долучався до суспільно-політичного життя. Певний час працював у регіональному меджлісі кримських татар в Алушті.
«Мій народ пройшов дуже важкий шлях, щоб повернутися на Батьківщину в Крим. Потім ми ще довго боролися за відновлення своїх прав і свобод. Насправді дуже важко сприймати той факт, що тебе на своїй же землі сприймають як чужинця. Але нас це не зупиняло: ми продовжували боротися, будували будинки, створювали сім’ї», – згадує він.
Коли у лютому 2014 року в Криму з’явилася нова загроза, чоловік, не вагаючись, пішов на мітинг проти російської окупації.
«Найгарячіші події відбувалися 26 лютого перед Верховною Радою АР Крим. Я був одним із перших, хто зайшов тоді в будівлю парламенту. Там майоріло дуже багато українських і кримськотатарських прапорів, люди відкрито демонстрували свою позицію – вони не хочуть ніякої росії в Криму».
Після окупації півострова у 2014 році Ілімдар переїхав у Київ. Довелося ось так просто в один день зібрати єдину валізу і залишити свій дім. Бо в Криму почалися переслідування. Російські спецслужби провели тоді в його помешканні обшук. Навідувалися до будинку і вдруге – вже у 2023-му.
«Окупанти століттями створювали міф про те, що Крим – російський. Насправді ж, демографічну більшість його населення історично складали кримські татари. Після 1783 року відбулася масова міграція мого народу за кордон, а у 1944 році – депортація. Таким чином росія очищала території для заселення туди своїх громадян. Змінювалися історичні дані, знищувалися архіви… Все робилося для того, аби збільшити російську значимість в історії Криму і майже повністю викреслити або спотворити в цій історії кримських татар».
«Саме до цих штучних фактів апелювала росія, коли у 2014 році вдерлася в Крим. Але правда полягає в тому, що ми, корінний народ Криму, тут їх не чекали. Ніколи. Це країна і система, побудована на брехні. Тому ми маємо бути більш активними в інформаційному просторі. І, в першу чергу, активно розвиватися і набувати знань. Щоб повернути розуми людей, які вже 10 років живуть в окупації. Потрібно робити все для наближення нашої перемоги і повернення в Крим».
