Журналісти Запорізької ОДА підготували серію публікацій під назвою «Нашого цвіту – по всьому світу» про запоріжців за кордоном. Перша розповідь – про запорізьку журналістку Євгенію Мельник, яка разом з трьома дітьми проживає нині в Нідерландах і не втомлюється розповідати європейцям правду про війну в Україні.
Євгенія Мельник – одна з найтитулованіших журналісток в Запоріжжі. До війни вона працювала на місцевому телеканалі ТВ-5. Ця тендітна білявка серед перших почала виїжджати в зону бойових дій. З початку 2015 року разом зі своєю командою створювала документальні фільми про бої, що точилися на Донеччині, роботу військових підрозділів, життя людей з прифронтових громад. Її репортажі та фільми отримали визнання не тільки у глядачів, але й серед професійної спільноти. Журналістка п’ять разів ставала лауреаткою премії «Телетріумф», а в 2019 році – переможницею конкурсу «Честь професії» за кращий репортаж на локальну тематику.
2022 рік приніс в життя Євгенії кардинальні зміни. Її чоловік Костянтин Харченко, ветеран АТО та запорізький патрульний поліцейський, встав на захист країни, а вона з трьома дітьми виїхала до Нідерландів.
– Це було дуже складне рішення, особливо для мене. Взагалі війна – це моя тема. Я її знімала з 2015-го року. Я розуміла, що я не можу це все залишити, особливо коли вона прийшла до нас, до Запорізького регіону. На початку березня я ще потайки від рідних виїжджала, ще щось знімала. Але їм дуже не подобалася моя робота. Одного разу мій чоловік, який пішов добровольцем служити, сказав, що це не є нормально, коли двоє батьків знаходяться на фронті. Потрібно подумати про дітей. Тож в березні 2022 року ми вже були у Нідерландах, – поділилася Євгенія.
Опинившись за кордоном, журналістка почала діяти. Щоб привернтути увагу європейців до війни в Україні, організувала серію кінопоказів своїх документальних фільмів.
– Я зрозуміла, що треба це показувати в Європі. Щоб люди це бачили, щоб були дискусії, щоб про нас не забували та допомагали. Можливо, комусь здається, що організувати кінопоказ – це просто. Але насправді це дуже складна робота, особливо нетворкінг. Коли ти приїжджаєш, тебе ніхто не знає, і ти все починаєш просто із чистого аркуша. Я дуже вдячна, що мене підтримали представники місцевих муніципалітетів в різних містах Нідерландів та наше посольство України в Нідерландах. Після перегляду фільмів всі задавали питання, цікавились поточною обстановкою, долею місцевих, як їм можна допомогти. І це є найголовніший результат цих показів, – зауважила журналістка.
Разом з іншими українцями, що виїхали до Нідерландів, Євгенія неодноразово брала участь в мітингах та акціях на підтримку України. Не полишає й журналістської роботи.
– Вже знаходячись в Нідерландах, я продовжувала знімати відео про українців в Нідерландах, про заходи, які тут відбуваються. А моя команда, з якою я працювала з 2015 року (Юрій Васильченко та Олександр Гоц), продовжувала знімати в Україні, в різних містах. І потім ми монтували і робили різні відео вже для ютуб-каналу, для соціальних мереж. Наприклад, я тут в Нідерландах зняла відео, як місцевий гурт вивчив пісню «Ой у лузі червона калина» та заспівав її українською мовою. Це відео набрало 76 тисяч переглядів. Було дуже багато коментарів. Нідерландці цікавилися, просили якісь контакти наших військових, цивільних, різних організацій, щоб допомогти українцям, – розповіла Євгенія Мельник.
Наразі журналістка співпрацює з національним телеканалом NPO1. Виїжджає до України та висвітлює для нідерландських глядачів події з лінії фронту. Працює й над документальним проєктом «Sunflowers-Tulips» – про життя між двома світами: Україною та Нідерландами.
– Це жіночий погляд на війну. Багато хто звик, що історії про війну зазвичай у нас розповідають чоловіки. Але війна – це не завжди стратегії, тактики. Це коли ти десь, знаходячись в Європі, ведеш своїх дітей до школи, а твій чоловік йде в бій в Україні. Тому хочеться щось зробити таке універсальне, і я гадаю, що така історія буде близько кожному. Мене підтримує тут продюсерська компанія NozemFilms. І зараз ми ведемо переговори з різними телеканалами, відеопродакшенами про показ цієї історії. Найближчим часом буду виїжджати до України, щоб закінчити фільм, – підсумувала Євгенія.
