Мала свій швейний бізнес на Пологівщині, організувала безкоштовні курси шиття для дітей з малозабезпечених сімей, але через війну втратила все. Виїхавши з окупації до Запоріжжя, Ірина Гусліста змогла відродити виробництво та мріє про його розширення. Ірина Гусліста закінчила Запорізьке швейне училище і все своє життя залишається вірною обраній професії. 20 років тому вона відкрила своє ательє «Грація», де працювали 6 майстринь. Більшість замовлень складали костюми для творчих колективів, шкіл мистецтв та театрів. – Я дуже любила це почуття, коли знімаєш мірки з дітей, потім йдуть примірки, самі виступи, щастя для дітей, батьків, і, звичайно, зворотний зв'язок для нас. Для тих, хто створює одяг, найголовніше – це почуття, – поділилася пані Ірина. Ательє співпрацювало й з однією з місцевих агрокомпаній – виготовляло спецодяг. Крім того, Ірина Гусліста відкрила курси шиття, які відвідували три групи дітей. Більшість – з малозабезпечених сімей та діти-сироти, які навчались безплатно. – Багато хто з дітей обрав цю професію, опанував її, і зараз працює за фахом, чим я пишаюся. У мене є мета в житті – дуже хочу відновити такі курси в Запоріжжі і займатися з дітьми. З початку війни ми всі зрозуміли, наскільки важлива професія швачки. Не кожна сім’я може дозволити платно навчати дитину. А професія, яка дозволяє відчувати опору під ногами, – це основа всього. Тож хочу передавати свої знання дітям, – говорить Ірина Гусліста. Повномасштабне вторгнення й окупація перекреслили всі плани та мрії жінки. Коли Ірині довелося покинути все, її професія стала для неї порятунком. Вона виїхала до Запоріжжя і почала все з нуля. Спочатку придбала декілька швейних машинок в кредит, а потім скористалася недержавним грантом. Завдяки грантовим коштам придбала швейні машини та парогенератор. – Розпочинали ми з військового одягу, потім клієнти до нас приєдналися з індивідуальними замовленнями, а наразі ми перелаштовуємо своє виробництво на гуртові замовлення. Зі мною працюють три швачки, вони всі з окупованих територій. Відшиваємо одяг з брендуванням для перукарень, центрів реабілітації, магазинів. Мріємо на постійній основі співпрацювати з дизайнерами. Ми також створили колекцію нашого власного одягу під маркою «Грація», – розповіла підприємиця. Нещодавно Ірина змогла виграти ще один недержавний грант від представництва «ООН Жінки» в Україні. На ці кошти планує придбати розкрійний стіл – він необхідний для виконання гуртових замовлень. – Я хочу збільшити кількість людей в ательє. Дуже хочу, щоб до нас приєднались і дизайнер, і менеджер, тому що ми гарно шиємо, але не дуже вміємо продавати. В наших планах – розширятися та масштабувати виробництво. І найголовніша моя мета – щоб мої дівчата гарно заробляли і щоб їм подобалося працювати в колективі, адже це великий плюс для керівника, – зазначила Ірина Гусліста. Підприємцям-початківцям та тим, хто тільки мріє про створення власної справи, жінка радить вірити у свої сили і не здаватися. – Перше, що б я порадила, – це повірити в себе, знайти грантодавців, які зможуть відгукнутися на вашу ідею, та подати хороший бізнес-план – як ви бачите свою справу. Цей план має бути чітким та реалістичним. Тому що бізнес – це дійсно відповідальна справа. Обравши свій шлях, потрібно йти ним до кінця і не здаватися, – підсумувала підприємиця.
