Спільна робота над інноваціями, обмін досвідом та ресурсами. Як результат – зростання продуктивності, вихід на нові ринки та залучення інвестицій. Все це – про бізнес-кластери. Цій темі присвятили чергову зустріч учасників платформи «Діалог влади та бізнесу», організовану Запорізькою ОДА. Представники влади, експерти та підприємці регіону обговорили, як створення та розвиток кластерів може стати потужним драйвером для зростання місцевої економіки.
Уявіть собі, що в одному місті є багато компаній, які роблять щось схоже або дуже потрібне одна одній. Наприклад, у них спільні постачальники, вони використовують однакові технології або їхні працівники мають схожі навички. Коли такі компанії знаходяться близько одна до одної і активно співпрацюють, обмінюються ідеями та ресурсами, це і є кластер.
Навіщо бізнесу об’єднуватися в кластери?
-
Легше знайти потрібних фахівців або постачальників.
-
Нові ідеї з’являються швидше, бо всі поруч і спілкуються.
-
Дешевше виходить працювати, бо можна ділитися ресурсами або робити спільні закупівлі.
-
Товари чи послуги учасників кластеру стають кращими, бо конкуренція між ними стимулює розвиток.
Відома всім Кремнієва долина в США є кластером IT-компаній. Поруч є університети, що готують програмістів, та інвестори, які готові вкладати гроші в стартапи, а також багато компаній, які працюють у тій же сфері.
Успішні приклади роботи бізнес-кластерів є і в Україні, зокрема в Запорізькій області. На думку заступника директора Департаменту економічного розвитку і торгівлі Запорізької ОДА Максима Кучеренка, кластерний підхід давно підтвердив свою ефективність та дієвість. Він допомагає бізнесу зростати, створювати нові робочі місця й підвищувати конкурентоспроможність громад.
– Скоординована взаємодія підприємств, наукових та освітніх установ, а також органів влади дозволяє створювати унікальні екосистеми, що стимулюють інновації, підвищують продуктивність і відкривають нові ринки. Обласна влада готова бути надійним партнером, зокрема підтримувати ініціативи, сприяти розвитку інфраструктури, допомагати з координацією. Адже наше спільне завдання – створити умови, у яких кожен підприємець зможе реалізувати свій потенціал, – підкреслив Максим Кучеренко.
Про взаємодію між кластерами та владою, інструменти та програми підтримки кластерів йшлося у презентації СЕО Українського кластерного альянсу Олександр Юрчак.
– Кластери – один з інструментів державної політики, що стимулює розвиток бізнесу. Але до цього часу в Україні на законодавчому рівні відсутня визначеність щодо розвитку та завдань кластерів. Наразі розроблено текст урядової постанови, яка перебуває на затвердженні в Міністерстві економіки. Вона має створити законодавчу рамку щодо кластерів. До кінця року також буде розроблено низку нормативно-правових актів для підтримки кластерних ініціатив, – повідомив Олександр Юрчак.
Про проєкт Clusters4Regions учасникам зустрічі розповіла його головна консультантка Надія Карплюк. А виконавча директорка Kharkiv IT Cluster Ольга Шаповал поділилася його досягненнями.
– Kharkiv IT Cluster – це велике бізнес-об’єднання, що консолідує зусилля ІТ-компаній Харкова й України, університетів та влади задля подолання спільних викликів. Кластер був створений у 2015 році і тоді об’єднував 6 невеликих компаній. Цьогоріч ми відзначаємо 10-ту річницю створення. Наразі кластер об’єднує 659 технологічних компаній та бізнес-партнерів і понад 250 освітніх закладів партнерів у 20 регіонах України. У нашій спільноті – понад 50 000 айтівців. Кожен з них у місці свого проживання створює як мінімум 3 робочих місця. А прямі податки, сплачені ІТ-індустрією у 2024 році, становлять 35 млрд грн, – зазначила Ольга Шаповал.
Одним із драйверів регіонального розвитку вважає кластери професор Національного університету «Запорізька політехніка» та виконавчий директор Запорізького кластеру ІАМ Андрій Карпенко. Він розповів про роботу Запорізького кластеру ІАМ.
– Запорізькому кластеру ІАМ – 5 років. До його складу входять 18 учасників, що працюють в галузях інжинірингу, автоматизації та машинобудування. Кластер – це використання спільних активів, кооперація та синергія, експорт та інтернаціоналізація, покращення іміджу та репутації, обміни та формування нових можливостей, фандрейзинг та залучення інвестицій, спільне навчання та розвиток, – зауважив Андрій Карпенко.
Учасники платформи «Діалог влади та бізнесу» мали можливість задати питання експертам та отримати на них вичерпні відповіді.
Платформа «Діалог влади та бізнесу» продовжує свою роботу. Інформацію про час та тему наступної зустрічі можна дізнатися на інформаційних ресурсах голови Запорізької облдержадміністрації Івана Федорова та Запорізької ОДА.
