Наприкінці цього тижня відбулося важливе засідання Ради безбар’єрності під головуванням Прем’єр-міністра України Юлії Свириденко та за участі Першої леді Олени Зеленської.
Ця зустріч була присвячена двом ключовим питанням: об’єктивній оцінці прогресу у виконанні Національної стратегії та розробці нового рамкового Закону, який має закріпити безбар’єрність як незмінну державну політику.
Ініціатива, започаткована Першою леді у 2020 році, охоплює шість напрямів: фізичний, інформаційний, освітній, економічний, соціальний та суспільно-громадянський.
За 9 місяців 2025 року ми побачили системний рух, хоча попереду ще величезний обсяг роботи. Наразі виконано 12,5% (500 із 4000) заходів, запланованих у Національній стратегії. Міністерства виконали 15% своїх планів, обласні адміністрації — 12%.
Щоб зробити цей процес прозорим та контрольованим, вся інформація про стан виконання плану буде внесена до електронної «Системи стратегічного планування».
З метою законодавчого врегулювання норм безбар’єрності розробляється законопроєкт «Про основні засади державної політики щодо створення безбар’єрного простору».
Він має уніфікувати терміни, визначити чітку координацію між міністерствами та громадами і закріпити ключові принципи: людиноцентричність, рівність та наукову обґрунтованість. Міжвідомча робоча група вже працює, і перші розділи проєкту закону затверджено.
За цей рік вже відчутні результати, які змінюють життя людей:
- служба 112 працює по всій Україні, впроваджено відеовиклики з перекладом жестовою мовою;
- реабілітаційну допомогу отримали понад 314 тис. пацієнтів;
- видано понад 8,5 тис. мікрогрантів (з них 1,3 тис. — ветеранам), працевлаштовано майже 13 тис. ВПО;
- працює понад 2 тис. фахівців із супроводу, запущено платформу «Ветеран PRO» та проєкт «Розвиток спорту для ветеранів» (понад 320 тис. користувачів);
- у 15 пілотних громадах будують близько 100 км безбар’єрних маршрутів;
- за ініціативи Мінрозвитку створено Мапу безбар’єрності ЛУН (понад 70 000 об’єктів), що стала публічним інструментом контролю.
Рада безбар’єрності також визначила чіткі завдання для всіх міністерств на найближчий період.
Мінрозвитку має до 1 червня 2026 року подати план масштабування безбар’єрних маршрутів («Рух без бар’єрів») на всю країну.
Усі міністерства — до 31 січня 2026 року гармонізувати свої нормативні акти зі стандартами Європейського Союзу.
Міністерство молоді та спорту України — запустити проєкт «Пліч-о-пліч: Всеукраїнські студентські ліги» (до 01.09.2026) та пілотувати ініціативу ЄС «Молодіжна гарантія» для NEET-молоді у 5 областях (до 31.05.2026).
Міністерство оборони України — закупити не менш як 100 000 наборів адаптивного одягу до кінця 2025 року та провести аудит і ремонт військових госпіталів (включно з проєктом НАТО «Реноватор»).
Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності України — масштабувати послугу підтриманого проживання та до 1 квітня 2026 року подати проєкт триступеневої системи підтримки для людей із втратою зору.
Міністерство цифрової трансформації України — привести «Дію» у відповідність до європейського стандарту доступності та до 1 червня 2026 року запустити програму забезпечення screen reader та україномовних синтезаторів мовлення.
Міністерство освіти і науки України — до кінця 2025 року забезпечити інклюзивне навчання додатково для 2000 дітей, збільшити субвенцію на 30% у 2026 році та завершити реконструкцію 100 безбар’єрних майстерень.
Мінветеранів — масштабувати платформу «Ветеран PRO» та розгорнути скринінг психічного здоров'я (до 01.06.2026), а також розробити гранти на безбар'єрні спортоб'єкти у малих громадах.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України —
до 1 лютого 2026 року масштабувати компенсації за облаштування безбар'єрних робочих місць (включивши онлайн-подання та послуги перекладу жестовою мовою) та сформувати перелік професій для людей з порушенням зору.
Це великий обсяг роботи, який показує, що безбар’єрність остаточно перейшла від окремих проєктів до рівня системної державної політики.
