Хто такий наставник та чим він відрізняється від вчителя або психолога? Ці питання обговорили у Запоріжжі під час панельної дискусії «Процес організації державної програми наставництва для дітей та молоді: координація дій та відповідальність залучених сторін». Мета зустрічі – популяризувати наставництво в Запорізькому регіоні та залучити до нього нових кандидатів. У діалозі взяли участь представники Департаменту соцзахисту населення та Департаменту освіти і науки Запорізької ОДА, міської влади, підприємницької спільноти, а також Служби у справах дітей. – Я тут, щоб розширити свої знання. Життя не стоїть на місці. Я переконана, що кожен із нас може допомогти дітям. Ми маємо робити все можливе, щоб підтримувати їх і формувати відповідальне ставлення до них у суспільстві. Дуже рада, що у Запоріжжі обговорюють такі теми, адже саме з таких розмов і спільних рішень починаються реальні зміни, – поділилася одна з учасниць дискусії Якимчук Олена. – Наставництво – це шанс змінити майбутнє дитини, приділяючи їй лише 2–3 години на тиждень. Сьогодні тисячі молодих людей в Україні потребують не просто опіки, а надійного дорослого, який допоможе повірити у власні сили. Ми запрошуємо кандидатів стати опорою для тих дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Кожен, хто виявить бажання спробувати свої сили, пройде фахове навчання та отримає сертифікат, що підтверджує право бути наставником. Ваша увага може стати для дитини життєвим маяком. Допоможіть підлітку знайти свій шлях у доросле життя, – зауважила директорка Департаменту соціального захисту населення Запорізької ОДА Світлана Лисенко. Про програму наставництва розповіла менеджерка з розвитку наставництва в Офісі дітей та молоді «ДійМО» й діюча наставниця Софія Юдіна. – Наставництво – не просто допомога дітям, це шлях довіри та підтримки. Бути наставником означає стати старшим другом, який поруч у важкі моменти, допомагає розвивати таланти, вчитися приймати рішення та впевнено крокувати у доросле життя. Кожна зустріч з дитиною – це маленька перемога, а наша спільна мета – дати їм опору, яку вони не завжди отримують у складних обставинах, – зазначила спікерка.
Програма наставництва в Україні реалізується з 2018 року. Законодавчі зміни, що відбулися у грудні 2025 року, надали їй нового поштовху. Коло отримувачів підтримки значно розширено. Тепер до нього належать діти-сироти, люди, які постраждали від збройної агресії рф та депортації, діти у складних життєвих обставинах та діти загиблих Захисників, а також неповнолітні матері і вагітні віком до 23 років.
Для участі в програмі наставництва слід заповнити анкету кандидата та звернутися до центру соціальних служб. Потім – пройти навчальний тренінг і співбесіду, які допоможуть підтвердити свою готовність.
– Наприкінці 2025 року я сама пройшла навчання як наставниця, але ця історія не лише моя – вона стосується всіх нас. Ми живемо у прифронтовому регіоні, і щоденна підтримка дітей тут – великий виклик. Завдяки державним змінам і новому законодавству наставництво отримує нові можливості. Тепер його можна популяризувати та вдосконалювати. Сьогодні кожен із нас може стати частиною цього процесу і допомогти дітям відчути, що поруч є дорослі, яким вони небайдужі, – підсумувала директорка Департаменту з питань охорони здоров'я та медичного забезпечення Запорізької міськради Анна Дуб.


















