Понад 350 учасників об’єднав Форум стійкості «Ми – Запоріжжя». Це представники силового блоку і підприємці, освітяни і медики, керівники великих підприємств і ветерани, релігійні і культурні діячі, спортсмени і молодь. Завдяки чому вдається долати виклики воєнного часу? Що таке стійкість по-запорізьки? Відповіді на ці питання – у нашому опитуванні.
Економічна стабільність прифронтового регіону прямо залежить від здатності місцевих компаній адаптуватися до реалій війни. За словами підприємців, підтримка держави та регіональної влади відкриває бізнесу доступ до необхідних ресурсів.
– Обласна і міська влада дуже активно працюють з бізнесом. В першу чергу, це різноманітні програми підтримки, гранти, які надаються для окремих галузей, для ветеранів. Це дозволяє підприємцям не просто підтримувати свою платоспроможність в непрості часи війни, а й розвиватися, залучати нове обладнання, нові технології, – вважає Андрій Куц, віцепрезидент Запорізької торгово-промислової палати.
Аграрії постійно працюють під загрозою обстрілів, аби забезпечити продовольчу безпеку країни та регіону. Для них стійкість – це щоденна праця на землі, яка попри все має приносити плоди та підтримувати армію.
– Ситуація складна, але ми працюємо – в бронежилетах, касках. Ми не здаємося, йдемо вперед. Хлопці захищають, а ми позаду косимо і сіємо. Стійкість по-запорізьки – це все пережити, зберегтися і йти далі. Підтримувати Збройні Сили, свої родини і неньку-Україну, працювати до останнього, – наголосив Віталій Лупинос, директор агрофірми «Лев».
Неймовірну витривалість демонструє освітня сфера Запорізького регіону. Будівництво безпечних «підземних» шкіл дозволило дітям навчатися в безпечних умовах, а їхнім батькам – працювати та планувати майбутнє своїх родин.
– Стійкість – це внутрішня опора, яка є зараз у кожного українця у вигляді Бога і наших ЗСУ. А нам, учителям, допомагають триматися наші учні і батьки, які довіряють нам своїх дітей. Дуже велика увага до освітян Запоріжжя, до дітей, їх навчання, виховання і зростання. Про це свідчить і будівництво «підземних» шкіл, і безкоштовне харчування. Навіть у часи таких страшних випробувань ми показали всьому світу, що українці – це нація сильних, незламних людей, – зауважила Катерина Шарікова, директорка школи-інтернату «Світанок».
Розвиток спорту став для запорізької молоді справжнім джерелом натхнення та психологічного розвантаження. Відкриття оновлених тренувальних баз дало змогу юним атлетам повернутися до активного життя та мріяти про великі перемоги.
– Коли запрацювала Школа вищої спортивної майстерності, легкоатлетичний манеж – це такий прорив для легкої атлетики, для всіх видів спорту. Ви б бачили, скільки там дітей тренується! Скільки з’явилося можливостей у молоді, щоб займатися спортом. Це такий поштовх, це так надихає досягати ще більших результатів, – поділилася Леся Повх, президентка Федерації легкої атлетики Запорізької області.
На думку митців, культурні події є тим самим «емоційним тилом», який допомагає людям знаходити сили для щоденної боротьби.
– Сьогодні як ніколи важливо бути єдиними у прагненні, щоб наше Запоріжжя жило, продовжувало розвиватися і працювати. Культура сьогодні є вагомою складовою життєстійкості і життєдіяльності нашого міста. Адже культура – це ковток свіжого повітря і те, що підтримує наших запоріжців у такий важкий час. Люди приходять до закладів культури, надихаються, заряджаються позитивною енергією, щоб наближати нашу перемогу, – зазначила Наталія Власова, директорка і художня керівниця Запорізького обласного академічного українського музично-драматичного театру імені В. Г. Магара.
Форум стійкості довів: спільна робота і незламність кожного запоріжця є тією опорою, завдяки якій прифронтовий Запорізький край долає найважчі виклики воєнного часу.






















