Бджоли відіграють ключову роль у запиленні сільськогосподарських культур. Як уникнути отруєння бджіл під час обробки полів пестицидами? Про дотримання правил застосування засобів захисту рослин та ефективну взаємодію між аграріями та пасічниками розповіли фахівці Держпродспоживслужби в Запорізькій області під час брифінгу в медіацентрі при ОВА. Отруєння бджіл найчастіше трапляється через порушення правил транспортування, зберігання та застосування пестицидів. Додатковим чинником є неповідомлення власниками про місце розташування пасік у період кочівлі. – Факторами ризику для бджільництва є застосування хімічних препаратів під час цвітіння культур, таких як ріпак та соняшник. Щоб мінімізувати небезпеку для бджіл, обробку таких рослин слід проводити на стадіях бутонізації – тобто до початку цвітіння або після його завершення. Проте інколи виникають критичні ситуації, коли господарству необхідно оперативно захищати посіви від шкідників. І в таких випадках мають швидко реагувати як фермери, так і пасічники, – розповіла заступниця начальника відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області Вікторія Козаченко. Засоби захисту рослин для бджіл мають різний ступінь токсичності. – Серед небезпечних препаратів виділяють інсектициди, фунгіциди, гербіциди та десиканти. Найбільш небезпечними для бджіл є інсектициди – хімічні засоби, що застосовуються проти шкідників. За даними науковців, саме ці препарати викликають хімічний токсикоз у 95 % випадків. Ще 4 % випадків отруєння бджіл пов’язані з гербіцидами, а решта – з іншими видами препаратів. Найбезпечніший час для хімічних обробок – ранкові або вечірні години, коли бджоли ще не літають. Також до 10-ї ранку або після 18-ї години вечора, за мінімальних вітрових потоків. У теплицях обробку проводять лише після закінчення льоту бджіл або ізолюють їх у вуликах, – наголосила Вікторія Козаченко. В Україні дозволяється використання лише тих засобів захисту рослин, які пройшли державну реєстрацію та включені до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів. – Фізичні особи та суб’єкти господарювання, які застосовують засоби захисту рослин, повинні вживати всіх заходів для захисту бджіл та завчасно повідомляти органи місцевого самоврядування про планові обробки – за дві доби до їх проведення, – зазначила фахівчиня. Робота пасічника починається з оформлення документів і реєстрації у органах місцевої влади. Це дозволяє координувати розміщення пасік та узгоджувати обробку полів із аграріями, особливо під час активного цвітіння культур. – Основна мета бджільництва – опилювання рослин. Коли йде активне цвітіння, пасічник вивозить бджіл на кочівлю. Потрібно заздалегідь домовитись з аграрієм, де стоятиме його пасіка, і повідомити органи місцевого самоврядування, – розповів начальник відділу організації протиепізоотичної роботи управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області Юрій Кравчук. У разі масової загибелі бджіл пасічник має повідомити органи місцевого самоврядування. Це дозволяє задокументувати факт отруєння і визначити компенсацію збитків. – Протягом 24 годин комісія зобов’язана виїхати на місце, відібрати зразки загиблих бджіл, ґрунту та оброблених рослин, а потім передати матеріали пасічнику для лабораторного дослідження та скласти акт у трьох примірниках, – підсумував Юрій Кравчук.
