Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою вперше затвердив порядок і критерії визначення зон ризикованого землеробства. Йдеться про сільгоспземлі, що зазнають негативного впливу через несприятливі погодні умови або наслідки бойових дій. Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України. Після формування переліку таких територій агровиробники зможуть розраховувати на державну підтримку. Це дасть змогу покрити середній рівень орендної плати та мінімальне податкове зобов’язання і зберегти виробництво на ризикованих територіях. Постанова передбачає два ключові критерії віднесення земель до зон ризикованого землеробства: Негативний вплив кліматичних умов. Показником є низький рівень продуктивної вологи у ґрунті (менше 80 мм у визначені періоди для озимих і ярих культур), що підтверджується висновками акредитованих лабораторій; Наслідки бойових дій. Розташування ділянок у зоні від 20 до 50 км від державного кордону з державою-агресором або лінії зіткнення, а також на територіях, забруднених чи потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами. Що має зробити аграрій, щоб його землю віднесли до зони ризикованого землеробства: Бути зареєстрованим у Державному аграрному реєстрі (ДАР); До 1 липня подати через свій електронний кабінет заявку щодо земельних ділянок; Додати необхідні документи (зокрема висновки лабораторії – якщо йдеться про нестачу вологи). Після подання заявки аграрій може відстежувати її статус у своєму кабінеті. Далі обласні державні адміністрації створюють спеціальні комісії, які протягом 10 робочих днів перевіряють документи та ухвалюють рішення. До 30 липня узгоджені переліки подаються до Мінекономіки, а остаточне затвердження здійснюється наказом Мінекономіки до 31 серпня з подальшим внесенням інформації до ДАР.













