19 талановитих та обдарованих школярів-ВПО з Василівського району повернулися з унікальної освітньої подорожі. Вони стали частиною проєкту «Залізна зміна» – ініціативи, що формує нове покоління української молодіжної еліти.
Протягом зміни в селі Яблуниця, що на Івано-Франківщині, діти не просто відпочивали, а проходили інтенсивну школу лідерства, патріотизму та стійкості. Серед учасників проєкту – члени Василівського районного осередку молодіжно-патріотичного руху «Байда». Одна з них – 15-річна Дар’я Концур з Енергодара.
– Участь в проєкті «Залізна зміна» назавжди залишаться в моєму серці. Я активна людина, і мені важливо відчувати силу свого покоління. Саме тут я побачила, якою є справжня дружба та незламність. Дякую нашим наставникам та супроводу за турботу і віру в нас – ви найкращі! Вожатий Валерій, заняття з боротьби, нові знайомства – це було круто, але зустріч із бійцями «Азову» перевернула все всередині. Це була зустріч із тими, хто дає нам змогу жити, навчатися і мріяти про майбутнє. Повернулася іншою – сильнішою, з вірою в Перемогу і великою вдячністю за цей досвід. Мрію про нову зустріч! – поділилася враженнями Дар’я.
Її сестра-близнючка Катерина теж в захваті від перебування в таборі. Вона їхала в Карпати, щоб просто змінити обстановку. Але участь в проєкті запам’яталася дівчині не лише неймовірними гірськими краєвидами та тишею.
– «Залізна зміна» стала для мене не просто поїздкою, а справжнім перезавантаженням душі. Цей проєкт дає молоді те, що зараз найважливіше – можливість відчути ґрунт під ногами, вийти за межі звичного та знайти своїх. Найбільше вразила атмосфера в команді: коли поруч люди, з якими легко, надійно і по-справжньому тепло. Окремо хочу сказати, що для мене, як для дитини, яка бачила окупацію, зустріч із воїнами «Азову» була чимось значно більшим, ніж просто подією. Це була зустріч із моєю надією, із силою, яка захищає мій дім. Емоції просто переповнювали, і цей слід залишиться зі мною на все життя. Я повернулася додому з новими друзями та залізним бажанням зустрітися знову, – розповіла Катерина Концур.
Програма в дитячому таборі спиралась на досвід успішних міжнародних організацій (скаутинг та JROTC). Вона включала вивчення історії України та формування національної ідентичності, практичні заняття з тактичної медицини та безпеки, психологічне розвантаження та прогулянки. Діти щодня брали участь в різноманітних тренінгах, спортивних та творчих активностях, зустрічах «без краваток» з відомими людьми.
– Як по мені, «Залізна зміна» повністю виправдовує свою назву, тому що такого досвіду і таких нових вражень я ще не відчував ніколи. Це прекрасний проєкт, на якому в тебе є можливість проявити себе на всі 200 % і зрозуміти, що ти можеш набагато більше, ніж ти думав. Була купа знайомств з різними цікавими, розумними, талановитими, а інколи навіть дуже смішними людьми, – повідомив 15-річний учень Василівського ліцею «Сузір’я» Єгор Скиба.
На думку Уляни Штепи з Михайлівської громади, Карпати – це найкраще місце для нових знайомств, спілкування та вражень.
– «Залізна зміна» залишила бурю емоцій та вражень в моєму житті. Гори та краєвиди дуже надихали. Приємно згадувати нашу ранкову зарядку, яка дуже заряджала та мотивувала мене проводити день з радістю та повною енергії, смачну їжу в їдальні. Але найприємнішим було кожного день бачити наших добрих, чуйних та завжди уважних супроводжуючих. Зустріч з актором та телеведучим Володимиром Шумком була несподіваною, але цікавою та повчальною для мене. Приємно було слухати хлопців з «Азову». Захоплювали спільні виступи та танці – для мене це дуже близька справа. До підготовок я ставилася творче та відповідально. Сподобався розпис футболок та створення кліпів – я робила це вперше. Тож «Залізна зміна» – не просто якась нудна подорож, а дуже пізнавальна та повчальна мандрівка, яку я буду згадувати все життя! – зауважила Уляна.
Проєкт, що реалізується за підтримки АТ «Укрзалізниця», Howard G. Buffett Foundation та Nova Ukraine, став для дітей справжнім викликом і водночас натхненням. Головна мета «Залізної зміни» – показати молоді, що вони потрібні Україні. Повернувшись додому, учасники привезли з собою не лише сувеніри, а й чітке розуміння: саме їм належить брати активну участь у повоєнній відбудові країни.
