Гаряча телефонна лінія Запорізької обласної державної адміністрації+38 0800 503 508
Єдина гаряча лінія з евакуації в Запорізькій області+38 0800 331 630
Гуманітарний штаб Запорізької області

Новини

Місто, яке об’єднує серця: Дніпрорудному – 65 років

19 липня 2026 - 17:00

Дніпрорудному виповнилося 65 років. Історія міста – це історія людей. Будівельників, шахтарів, учителів, лікарів, підприємців, дітей і молоді, ветеранів – усіх, хто своєю працею, добром і любов’ю творив місто. Дніпрорудненці, що виїхали з окупації і нині проживають у Запоріжжі, зібралися в одному з Незламних хабів, щоб відзначити 65-річчя рідного міста.

Точкою відліку для Дніпрорудного став 1961 рік. Тоді розпочалось будівництво Запорізького залізорудного комбінату, а з ним – і міста-супутника. На березі Каховського водосховища, серед запорізьких степів, виросло місто, яке стало важливим промисловим осередком Запорізького краю.

Сьогодні Дніпрорудне проходить через одне з найважчих випробувань у своїй історії. Уже понад чотири роки місто перебуває під тимчасовою російською окупацією. Ворог захопив територію, але не зміг зламати головного – українського духу його жителів.

– Я згадую свою роботу на Запорізькому залізорудному комбінаті. Мрію, що все буде добре, і після звільнення міста я знов зможу повернутися на своє робоче місце. Часто уявляю в думках нашу чудову вулицю Набережну, фонтани, Пам’ятник першій руді. У нас дуже гарне місто, і я його сильно люблю! – поділилася жителька Дніпрорудного Світлана.

44-річний Віталій народився і виріс у Дніпрорудному. Виїхати з міста змусила війна. Кілька разів його сім’я міняла місце проживання: Запоріжжя, Захід України, Київ і знов Запоріжжя – щоб бути ближче до рідного дому.

– Дніпрорудне – спокійне, затишне місто, де все було рідним. У нас був дуже гарний Палац культури «Гірник» і Набережна. Звісно, дуже хочеться повернутися – і мені, і дружині, і дітям, – розповів пан Віталій.

Під час урочистостей дніпрорудненці вшанували пам’ять земляків, що загинули, боронячи рідний край, та міського голову Євгенія Матвєєва, закатованого у ворожому полоні.

Начальник міської військової адміністрації Антон Козирєв вручив пам’ятні подарунки військовослужбовцям, що стали на захист України, та почесні грамоти кращим працівникам, що підтримують життєдіяльність громади.

– Ми розкидані по різних містах України й світу. Хтось щодня чекає можливості повернутися додому. Хтось продовжує жити в окупації, не втрачаючи віри. Хтось боронить Україну зі зброєю в руках, щоб одного дня наше місто знову стало вільним. І хоч сьогодні між нами сотні й тисячі кілометрів, усіх нас об’єднує одна адреса в серці – Дніпрорудне, – наголосив Антон Козирєв.

Не втрачати віри у повернення до рідного міста побажала дніпрорудненцям заступниця голови Василівської РДА Яна Волик.

– Обов’язково настане день, коли над Дніпрорудним знову майорітиме український прапор, коли ми повернемося на рідні вулиці, обіймемо близьких й скажемо одне одному: «Ми вдома». У день 65-річного ювілею бажаю кожному жителю Дніпрорудненської громади сил, витримки, здоров’я та незламної віри. Нехай ця віра веде нас до найголовнішого свята – Дня звільнення Дніпрорудного, – зазначила Яна Волик.

 

Читайте також

«Культура – це ми»: в Запоріжжі відзначили працівників культури

«Вірні завжди»: в Запоріжжі вшанували пам’ять загиблих морпіхів

В Запоріжжі відзначили кращих студентів регіону

Читайте добірку головних новин у царині вступу України до ЄС в #Євроінтеграційний_Дайджест № 214

В Запоріжжі відкрили виставку "Пам’ять, що триває..."

«Енергетики роблять усе можливе, щоб відновити електропостачання», – речниця АТ «Запоріжжяобленерго»

17 листопада – День створення Мирненської громади

Підприємці Запоріжжя та області!

Радіаційний фон в контрольних точках Запорізької області на 17.11.2026

На перемовинах із росіянами Європу представлятимуть Франція, Німеччина, Британія, Італія, Польща, представники ЄС і НАТО – звернення Президента

Упродовж доби окупанти завдали 864 удари по 55 населених пунктах Запорізької області

Борги за комунальні послуги на тимчасово окупованих територіях: чи зобов’язані ВПО їх сплачувати