Підготовка кадрового резерву, дуальна освіта, корпоративне навчання, підтвердження професійних кваліфікацій, спільні дослідження та залучення міжнародного фінансування. Про ці та інші можливості взаємодії підприємств із закладами вищої освіти йшлося під час чергової онлайн-зустрічі «Діалог влади та бізнесу». Ринок праці швидко змінюється разом із технологіями та підходами до ведення бізнесу. Відповідно, змінюються вимоги до знань і практичних навичок працівників. За таких умов університети мають не лише готувати фахівців, а й долучатися до вирішення конкретних завдань підприємств. – Університет сьогодні – це вже не лише місце підготовки кадрів, а важливий партнер бізнесу. Йдеться про спільні дослідження, виконання замовлень підприємств, розроблення та тестування технологій, створення лабораторій і центрів компетентностей. Для Запоріжжя важливо створювати практичні механізми, які дадуть бізнесу змогу використовувати науковий та експертний потенціал університетів, – зазначила заступниця голови Запорізької ОДА Оксана Матвіїшина. Обласна влада готова сприяти налагодженню такої взаємодії та бути комунікаційним майданчиком між підприємцями й закладами вищої освіти. Саме тому до зустрічі запросили представників Національного університету «Запорізька політехніка» та Запорізького національного університету, які представили вже напрацьовані моделі співпраці з роботодавцями. – До університету не обов’язково приходити з готовим рішенням. Навпаки, варто приходити з проблемою. Це може бути дефіцит кадрів, потреба в перенавчанні працівників, автоматизації виробничої операції, дослідженні матеріалів, використанні штучного інтелекту або пошуку міжнародних партнерів. У діалозі ми можемо визначити, які компетентності та ресурси університету допоможуть розв’язати конкретне завдання підприємства, – повідомив проректор з науково-педагогічної роботи та питань перспектив розвитку Національного університету «Запорізька політехніка» Руслан Куликовський. Одним із механізмів підготовки майбутніх працівників є дуальна форма освіти. «Запорізька політехніка» долучилася до всеукраїнського проєкту з розвитку дуальної освіти у 2021 році. У 2025–2026 навчальному році університет співпрацював у цьому форматі вже з 61 підприємством, установою та організацією. Дуальну освіту здобували 162 студенти: 136 бакалаврів і 26 магістрів. Такий формат дає роботодавцю змогу долучитися до професійної підготовки майбутнього працівника ще до отримання ним диплома, адаптувати практичні компетентності студента до технологій конкретного виробництва та скоротити витрати на його подальше введення в посаду. – Під час дуального навчання підприємство бачить студента не двадцять хвилин на співбесіді, а в реальній роботі: як він навчається, наскільки відповідально ставиться до завдань, як працює в команді та розв’язує проблеми. Водночас дуальна освіта не повинна перетворюватися на підготовку людини лише до однієї операції. Потрібно зберегти фундаментальність освіти й одночасно дати студенту сучасний виробничий досвід, – наголосив Руслан Куликовський. Університет також готовий розробляти корпоративні програми та короткострокові курси під конкретні потреби підприємств. Йдеться про навчання, зміст якого формується відповідно до кадрової або технологічної проблеми роботодавця. – Бізнес визначає дефіцитні компетентності, кадрові потреби та вимоги до фахівця, а університет розробляє відповідне короткострокове або триваліше навчання. Найкращий результат ми отримуємо тоді, коли роботодавець стає співавтором підготовки співробітників. Тому нам потрібен конкретний зворотний зв’язок: яких саме компетентностей бракує працівникам і випускникам, – пояснив проректор з науково-педагогічної роботи та питань перспектив розвитку НУ «Запорізької політехніки». Окремий напрям роботи університету – підтвердження професійних кваліфікацій. Кваліфікаційний центр може оцінювати компетентності, набуті не лише під час навчання, а й завдяки багаторічному практичному досвіду, неформальній освіті або навчанню безпосередньо на робочому місці. Це актуально для працівників, які фактично виконують професійні обов’язки, однак не мають документа, що офіційно підтверджує їхню кваліфікацію. Після оцінювання людина отримує сертифікат, інформація про який вноситься до системи Національного агентства кваліфікацій. Ще одна можливість для бізнесу – спільна участь у міжнародних проєктах. В університеті діє відділ проєктної діяльності, який шукає конкурси, допомагає формувати консорціуми, готувати заявки та супроводжувати реалізацію проєктів. «Запорізька політехніка» має досвід роботи з програмами Erasmus+, Horizon Europe, «Креативна Європа», «Цифрова Європа» та іншими джерелами фінансування. – Сильний консорціум може об’єднувати бізнес, університети, кластери, громадські організації, органи влади та технологічні компанії. Якщо підприємство має завдання у сфері цифрової трансформації, енергоефективності, автоматизації, досліджень або створення нового продукту, частину цієї роботи можна виконати не лише коштом самого підприємства, а й залучити під спільну ідею європейське фінансування, – зазначив Руслан Куликовський. Для проведення досліджень, випробувань і створення прототипів бізнес може використовувати матеріально-технічну базу університету. Йдеться, зокрема, про обладнання для дослідження матеріалів, електронної мікроскопії, робототехніки, автоматизації, цифрового моделювання та адитивних технологій, а також обчислювальні ресурси для роботи зі штучним інтелектом. Про бачення співпраці Запорізького національного університету з підприємцями розповіла заступниця декана факультету менеджменту Юлія Полусмяк. За її словами, традиційна модель, за якої університет готує переважно теоретиків, а роботодавець після працевлаштування фактично перенавчає випускника, вже не відповідає сучасним умовам. – Для прифронтового Запоріжжя це особливо важливо. Підприємства працюють в умовах кадрового дефіциту, зміненої логістики та необхідності щодня адаптуватися до нових викликів. Бізнесу потрібні працівники, які не лише володіють теорією, а й можуть діяти, системно мислити, брати відповідальність і працювати з реальними проєктами, – зазначила Юлія Полусмяк. У ЗНУ запропонували чотири практичні моделі взаємодії з підприємствами: Розвиток дуальної освіти та зміна підходів до проходження практики. Створення спільної бізнес-кейсотеки та школи менторства. Підприємства можуть передавати університету реальні проблеми й завдання, а студентські команди під керівництвом викладачів і представників бізнесу розроблятимуть можливі рішення в межах навчальних курсів або дипломних проєктів. Перенавчання працівників і корпоративні програми під нові технологічні та управлінські потреби. Розвиток стартап-культури та проєктного інкубатора, де студентські команди зможуть допомагати підприємствам перевіряти ідеї нових продуктів і сервісів. – Ми пропонуємо відмовлятися від практики «для галочки». Бізнес може надати актуальну задачу, а наші студентські команди під керівництвом викладачів і менторів працюватимуть над її розв’язанням. Підприємці також можуть стати стейкхолдерами освітніх програм, долучитися до робочих груп, запросити студентів на дуальну освіту або профільну практику, виступити менторами чи провести гостьову лекцію, – повідомила Юлія Полусмяк. Директор Інженерного навчально-наукового інституту ім. Ю. Потебні ЗНУ Сергій Ільїн окремо зупинився на професійній адаптації ветеранів та ветеранок. Для них Запорізький національний університет із 2014 року реалізує програми професійної перепідготовки та соціальної адаптації. ЗНУ також пропонує підприємствам співпрацю у сферах енергоефективності та модернізації. Університет може готувати фахівців, здатних оцінити втрати енергії на підприємстві, розрахувати економічний ефект від змін і підготувати рекомендації щодо модернізації. Університет готовий навчати й чинних працівників підприємств. Для цього можуть створюватися короткострокові програми, курси підвищення кваліфікації та програми набуття окремих професійних компетентностей. – Підприємству не завжди потрібно і не завжди доцільно шукати нового спеціаліста. Часто ефективніше перенавчити людину, яка вже працює, знає виробництво та колектив. Ми готові створювати програми під конкретні нові обов’язки, які має виконувати такий працівник, – пояснив Сергій Ільїн. До зустрічі долучилися майже 130 учасників. Під час відкритого діалогу підприємці озвучили й конкретні кадрові потреби. Представники університетів та організатори зустрічі домовилися окремо опрацювати ці звернення та налагодити прямий контакт із підприємствами. Платформа «Діалог влади та бізнесу» продовжує свою роботу. Інформацію про час та тему наступної зустрічі можна дізнатися на інформаційних ресурсах голови Запорізької облдержадміністрації Івана Федорова та Запорізької ОДА.
