У Запоріжжі рідні полеглих поліцейських, їхні побратими, керівництво Нацполіції, представники обласної та міської влади зібралися, щоб вшанувати пам’ять правоохоронців, що віддали свої життя за Україну. Подію приурочили до Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Від початку повномасштабної війни 21 поліцейський Запорізького гарнізону загинув. – За роки служби я знав майже всіх хлопців, чиї імена ми сьогодні згадуємо. Людина живе доти, доки її пам’ятають. Для нас це не просто слова. Ми маємо зберігати цю пам’ять і передавати її наступним поколінням. Дякую родинам, що сьогодні ви тут, і дякую всім, хто залишається поруч із ними у цей важкий час, – зазначив начальник ГУНП в Запорізькій області Артем Кисько. Є моменти, коли звання і посади поступаються місцем простим словам – син, чоловік, батько. Про родини, яким втрата продовжує ятрити серце, говорила секретар Запорізької міської ради Регіна Харченко. – Сьогодні звучать звання, посади та імена. Але для батька син назавжди залишиться сином, для дружини – чоловіком, для дітей – татом. Жодна нагорода не може замінити людину. Наше завдання – зробити так, щоб ці імена не зникли з пам’яті міста і країни, щоб діти знали, ким були їхні батьки, а кожен із нас пам’ятав, чиїми життями оплачена наша можливість жити у своїй державі, – звернулася до присутніх Регіна Харченко. Родинам полеглих героїв передали державні та міські нагороди. Після цього всі перейшли до меморіалу «Дерево пам’яті» біля Головного управління Національної поліції в Запорізькій області. Там встановили два нові жетони з іменами полеглих поліцейських. Жетон Руслана Ярошевича на дереві закріпив його батько разом із представником руху «Байда». Ще один жетон встановили на честь старшого лейтенанта поліції Дмитра Белименка – його закріпила мати Ольга Ангелова. Дмитру було 22 роки, коли він загинув при виконанні службових обов’язків під час ворожого удару. До Запоріжжя його рідні приїхали з Чернігова. Ольга Ангелова говорить, що син не встиг отримати за життя нагороди, які тепер передають родині. Та для неї найважливішим залишається інше – щоб ім’я Дмитра пам’ятали. – Дмитро з дитинства був захоплений цією справою. Він став першим поліцейським у нашому роду. На жаль, йому було дуже мало років, він не встиг отримати всі нагороди за життя. Думаю, він би пишався, побачивши ці відзнаки. Зараз найголовніше – зберегти пам’ять про наших рідних. Зараз його справу хоче продовжити моя молодша донька. Вона теж хоче працювати в Управлінні стратегічних розслідувань і вже готується до вступу. Дмитро розповідав їй, що потрібно вивчати. Думаю, він би цього хотів. Поліція для нас стала великою родиною, яка підтримує своїх працівників і родини загиблих. Ми дуже вдячні за цю підтримку, – розповіла Ольга Ангелова. Наприкінці церемонії заступник голови Запорізької ОДА Михайло Семікін звернувся до родин загиблих. Він наголосив, що відповідальність держави перед ними не завершується після врученням нагород. – За кожним прапором, який сьогодні майорить над нашими містами й селами, стоять життя Захисників і Захисниць. Жодна нагорода не поверне рідним найдорожчу людину і не зменшить цей біль. Закінчиться війна, але цей біль не зникне. Тому обов’язок держави – бути поруч із родинами, пам’ятати кожне ім’я і зробити так, щоб діти росли в тій державі, про яку мріяли їхні батьки. Найкращою шаною для них буде сильна і незалежна Україна, – підсумував Михайло Семікін.
