В одній із запорізьких гімназій, що знаходиться в затишному куточку Олександрівського району міста, добігає кінця будівництво «підземної» школи. Гімназійна родина з нетерпінням чекає на початок навчання у безпечному просторі. Учні, їхні батьки та вчителі поділилися своїми надіями та сподіваннями. В гімназії є найпростіше укриття. Воно невелике і не може вмістити всіх учнів одночасно. Тож до цього часу навчання проводилося у змішаному форматі – тиждень школярі навчалися дистанційно, а наступні 7 днів – в укритті. – «Підземна» школа буде великою, а не такою маленькою, як тісне укриття. Вона буде дуже красива – я її трохи бачив. У нас будуть свої окремі класи, не буде перегородки однією шафою, а буде велика стіна, розмальована українським розписом. І я буду навчатися, напевно, ще краще, – поділився учень 7-го класу Дмитро. За час канікул третьокласник Михайло скучив за школою, друзями та вчителями і тепер рахує дні до початку навчального року. Для дев’ятикласниці Поліни новий навчальний рік буде останнім у гімназії, а її молодший брат піде у другий клас. Діти мріють про навчання у «підземній» школі. До початку занять в безпечному просторі готуються й педагоги гімназії. Серед них – заступниця директора школи, учителька інформатики Олена Олександрівна. – Я люблю дітей, люблю їхні посмішки – я цим надихаюся. Ми з колегами з нетерпінням чекаємо на відкриття безпечного освітнього технологічного середовища. Я б назвала його хабом для нашої шкільної родини. В дистанційного і змішаного форматів навчання є плюси і мінуси. Але в «підземній» школі перед вчителями відкриються нові можливості організовувати групову діяльність, застосовувати інтерактивні технології. Ми зможемо реалізувати різноманітні STEM-проєкти, – вважає Олена Олександрівна. Майбутній безпечний освітній простір розрахований на 1000 учнів, що навчатимуться у дві зміни.
– Я уявляю, що «підземна» школа буде красива та сучасна, – фантазує Михайло.
– Я ще не знаю, що буду робити після закінчення навчання, але я дуже сподіваюся, що ця школа мені допоможе визначитися, ким я буду далі, – розповіла Поліна.
Антон Валерійович – батько учениці 4-го класу. Разом з донькою Віталією він радіє, що вже скоро почнеться навчання у «підземній» школі.
– Моя донька дуже рада, що йде у «підземну» школу, бо вдома лячно сидіти під КАБами. Постійно прильоти, потрібно йти в укриття, часто перериваються уроки. Це не навчання. Краще буде вчитися в «підземній» школі, – переконаний батько.
– Нам неймовірно пощастило, бо ми маємо, окрім «підземної» школи, дуже класне футбольне поле, облаштований спортивний майданчик і простір, де за гарних безпекових умов можемо проводити якісь заходи. Щодо внутрішнього наповнення, то у нас є 14 навчальних локацій, буфет, імпровізована актова зала. Є локації, де наші діти зможуть проводити перерви і взагалі дозвілля – є тенісні столи, є полички, які ми плануємо наповнити улюбленою навчальною літературою наших учнів. Тобто це буде справжній острівець безпеки у нашому Запоріжжі, – підсумувала директорка гімназії Наталія Олександрівна.
