Як вчасно помітити, що дитині потрібна допомога, хто має втрутитися у критичній ситуації та яких соціальних послуг бракує громадам? Відповіді на ці запитання шукали члени Координаційної ради із забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні у Запорізькій області. До розмови долучилися представники служб у справах дітей, соціальних служб, громад, правоохоронці та громадський сектор. Говорили про результати перевірок дотримання прав дітей, сімейні форми виховання, патронат, підтримку громад та запобігання ворожим спробам вербування дітей. Результати парламентського контролю за перше півріччя 2026 року презентував представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Запорізькій області Михайло Волков. Під час моніторингових візитів фахівці зафіксували проблеми з дотриманням житлових і майнових прав дітей, безбарʼєрним доступом служб, веденням документації та обміном інформацією між відповідальними службами. – Якщо ми складаємо системний документ, має бути відповідальна особа за його виконання. Індивідуальний план не повинен просто знаходитися у справі. Він має виконуватися. Органи державної влади та місцевого самоврядування мають виконувати всі функції в межах своїх повноважень, щоб кожна дитина Запорізької області мала необхідні умови для розвитку, – наголосив Михайло Волков. Проблеми, які виявляють під час перевірок, соціальні служби мають виправляти під час щоденної роботи. Однак у прифронтовому регіоні цьому перешкоджають кадровий дефіцит, релокація громад та небезпека для фахівців служб у справах дітей під час виїздів до родин. – На сьогодні кадрове забезпечення служб становить 51 %. При цьому 36 % працівників здійснюють соціальну роботу в громадах менше одного року. Досвіду мало. Вони іноді навіть не встигають ознайомитися з усіма нормативними документами, щоб правильно вести облік та складати індивідуальні плани, – пояснила директорка Запорізького обласного центру соціальних служб Оксана Понікарова. Частину кадрових і ресурсних проблем громадам допомагають вирішувати громадські та благодійні організації. Один із напрямів – навчання спеціалістів і запуск соціальних послуг, яких раніше у громаді не було. Для послуги раннього втручання не потрібні окремі центри чи спеціально обладнані кабінети. Близько 80 % послуги надається за місцем перебування дитини. Це може бути вдома, у садочку або в іншому місці. Є можливість запустити таку роботу за підтримки донорів, а надалі послуга може фінансуватися державою. Регіональна консультантка Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей Ольга Бєлікова звернула увагу на те, як краще інформувати людей про сімейні форми виховання та доступні для родин послуги. – Сьогодні важливо використовувати аналітичні дашборди, щоб бачити реальну ситуацію в громадах і розуміти, де потрібна підтримка. Водночас маємо більше говорити про сімейні форми виховання, соціальні послуги та наставництво. Цю роботу потрібно поєднувати з можливостями міжнародних партнерів, громадських і благодійних організацій, щоб люди знали, куди можуть звернутися і яку допомогу отримати, – зазначила Ольга Бєлікова. Щоб зрозуміти, що саме потрібно конкретній громаді, спочатку необхідно оцінити потреби її жителів. Так можна визначити, скільки потрібно патронатних вихователів, прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу та соціальних послуг. – Кожна дитина потребує родини, медичних, освітніх та соціальних послуг у своїй громаді. Усі ці потреби перебувають у фокусі Стратегії забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні. Нам важливо вчасно побачити, що дитина або родина потребує допомоги, і не чекати, поки ситуація стане критичною. Для цього в громаді мають працювати потрібні соціальні послуги, розвиватися патронат і сімейні форми виховання. Маємо розуміти потреби кожної громади та шукати рішення, які дозволять дитині залишатися в сімейному оточенні, – підсумувала начальниця Служби у справах дітей Запорізької ОДА Ірина Тарасенко.
