Вчителька української мови і літератури Запорізького академічного ліцею № 23 Тетяна Глебова увійшла до десятки кращих педагогів України – номінантів національної премії Global Teacher Prize Ukraine 2026. До вашої уваги – розповідь про її життєвий і професійний досвід, педагогічні принципи і мрії. 2022 рік змінив життя Тетяни на до та після. В березні вона разом із сином пішки вийшла з Маріуполя. – Ми там пробули до 18 березня. Майже місяць були в цьому жахітті. Вийшло так, що спочатку йшли до батьків у Токмак. Думали, що війна припиниться через певний час. Але вже в червні 2022-го ми вирішили виїжджати сюди, до Запоріжжя. Спочатку роботи не було, а в серпні мені зателефонували із Запорізького ліцею № 23, що в них є вакансія вчителя української мови та літератури. «Вам актуально?» Кажу: «Звісно, так!» Водночас я працюю ще онлайн в одній із маріупольських шкіл. Їх всього шість, які працюють. Я викладаю там з 3-ї до 8-ї години вечора. Робота тримає. Трохи важко, але це не дає заглиблюватися в проблеми. Я довго мала це відчуття, що ти безхатько. У тебе є прописка в паспорті, але немає дому. Тому робота дійсно тримає. Ти стаєш прикладом для інших. Спілкування з дітьми, колегами, батьками – це те, що надихає тебе далі бути тут і зараз, – поділилася вчителька. За роки роботи у Тетяни Глебової сформувалися свої професійні принципи. – Я не навчаю суто правилам. Треба, щоб дитина зрозуміла і могла їх застосувати на практиці. Розповідати правило слово в слово мені не потрібно. Дитина може вивчити його, як вірш, а на завтра або навіть після мого уроку забуде. І друге – важливо вміти не тільки слухати, але ще й чути. Я прислухаюся до думки дітей, щоб їм було зручніше, приємніше, комфортніше працювати, – розповіла педагогиня. Заявку на участь у національній премії Global Teacher Prize Ukraine Тетяна Глебова подала вже всьоме. Перші спроби були невдалими – її анкета не пройшла відбору. Але вона не здавалася, й у 2021 році увійшла до десятки кращих в одній із номінацій – для педагогів із прифронтової зони. Цьогоріч вчителька знов вирішила взяти участь у конкурсному відборі. Наразі позаду справжній марафон – заповнення анкети, відеоінтерв’ю з експертами, відеовізитівка, стендап про педагогічні халепи та інші випробування. Вона ще не до кінця усвідомила, що вже досягла дуже високого результату і перебуває за крок до перемоги. – Кожен із десятки дійсно вартий того, щоб бути переможцем. А взагалі поки що я насолоджуюся тим, що я в цій десятці. Поки про перемогу ще не розмірковую. От коли отримаю, тоді й буду вже думати, – сказала вчителька. – Це виклик. Звісно, потрібно вийти із зони комфорту. Якщо ви до цього зараз не готові, то краще це все ж таки перенести на інший проміжок часу. А якщо ви готові, амбітні, навіть якщо ви молоді, але прагнете показати себе і про себе розповісти, то тільки вперед! – заохочує Тетяна Глебова.
Вступати до педучилища Тетяна вирішила за компанію із подругою. Вже навчаючись, зрозуміла, що педагогіка – це і є справа її життя. Потім було навчання у педагогічному інституті і перша робота – в школі для дітей із особливими освітніми потребами в Маріуполі.
– 20 років я там працювала. Перші кроки для мене були незвичними. Урок, який тривав 45 хвилин, складався з двох частин. Перші 25 хвилин – це українська мова, друга половина 20 хвилин – це українська література. Зрозуміти, яку має нозологію кожна дитина, для мене було, звісно, важко, адже я не дефектолог. У нас була заступниця директора школи Тетяна Петрівна, яка, допомагала, підтримувала, була тією опорою, яка дала професійну, цілеспрямовану практичну підтримку й пояснила, що це за діти, як з ними працювати і як кожному допомогти. Звісно, що було важко, але це така закалка, яка мені дала можливість зрозуміти, що професія вчителя дуже важлива, – згадала перші кроки у професії Тетяна Глебова.
– Останнім випробуванням була робота у парі, коли вам дають клас, і ви проводите з незнайомими для вас дітьми урок на задану тему. У нас була тема «Алгоритми людяності в епоху ШІ». Тобто питання філософське, але потрібно, щоб діти його зрозуміли, як ви його розкриєте. Поки що ми не знаємо своїх результатів – чекаємо 3 жовтня, коли буде саме нагородження, – повідомила Тетяна Глебова.
Своїм колегам вона радить теж брати участь у професійних конкурсах.
#Амбасадори_стійкості
