Що робити підприємцю, якщо внаслідок російського обстрілу пошкоджено виробничі приміщення, обладнання чи товари? Як правильно зафіксувати руйнування, оцінити збитки та підготувати документи для захисту своїх майнових прав? Про це говорили під час чергової зустрічі на платформі «Діалог влади та бізнесу», організованої Запорізькою ОДА. Відкриваючи зустріч, очільниця Департаменту економічного розвитку і торгівлі Запорізької ОДА Людмила Грабчилєва наголосила, що для підприємств прифронтової області питання фіксації та оцінки знищеного і пошкодженого майна залишаються особливо актуальними. – Важливо розуміти, що після реагування на подію та первинної фіксації пошкоджень наступним важливим етапом є оцінка завданих збитків. Від правильності оформлення документів і проведення експертної оцінки залежить можливість підтвердити понесені втрати та в подальшому захистити свої майнові права, – зазначила Людмила Грабчилєва. До онлайн-зустрічі долучилися представники підприємницької спільноти та Запорізької торгово-промислової палати (ТПП). Фахівці розповіли про порядок документування пошкоджень, проведення експертної оцінки, підтвердження форс-мажорних обставин та можливості міжнародних механізмів відшкодування збитків. – З початком повномасштабного вторгнення значно зріс попит на послуги, пов’язані з фіксацією руйнувань, оцінкою збитків та засвідченням форс-мажорних обставин. Протягом 2022–2026 років Запорізька ТПП склала та засвідчила понад 30 тисяч сертифікатів різних форм. Лише у 2026 році видано понад 500 сертифікатів про форс-мажорні обставини та висновків про істотну зміну обставин, – розповів віцепрезидент Запорізької торгово-промислової палати Андрій Куц. Перший крок після пошкодження майна – зафіксувати його стан. Для цього підприємству рекомендують провести детальну фото- та відеозйомку території, будівель, обладнання й інших матеріальних цінностей, які постраждали внаслідок російських атаки. – Важливо зберегти не лише загальні зображення руйнувань, а й детальні фотографії пошкоджень, маркування обладнання, серійних номерів та інших ознак, за якими можна ідентифікувати майно. Наступний етап – підготовка документів. Підприємству необхідно зібрати підтвердження права власності або законних підстав користування майном, провести інвентаризацію, встановити дату та обставини пошкодження. Також потрібно додати звернення до поліції, ДСНС та інших відповідальних служб, – підкреслила начальниця управління експертиз Запорізької ТПП Тетяна Ліновецька. На основі зібраної інформації фахівці можуть провести експертну фіксацію стану майна. Вона дозволяє документально підтвердити, що саме було пошкоджено або знищено, та в якому стані об’єкт перебував на момент огляду. – Первинна фіксація – це не оцінка збитків. Вона відображає фактичний стан майна та те, що з ним сталося. А оцінка збитків визначає фінансовий розмір втрат підприємства. Тому на практиці ці два етапи доцільно розглядати як частини одного процесу, – пояснила Тетяна Ліновецька. За її словами, експертна фіксація може стосуватися не лише будівель та споруд. Об’єктами дослідження також можуть бути виробниче обладнання, транспортні засоби, сировина, готова продукція, складські залишки та інше майно підприємства. Після документування пошкоджень можна переходити до оцінки збитків. Фахівці визначають вартість втраченого або пошкодженого майна, аналізують технічні характеристики об'єктів, бухгалтерські й інші документи підприємства та готують відповідний звіт. – Оцінка може охоплювати три напрями: реальні збитки, упущену вигоду та потреби у відновленні. Залежно від обставин підприємство визначає, який саме розрахунок йому необхідний, – зауважила начальниця управління експертиз Запорізької ТПП. Окремою темою стала підготовка документів для подальшого відшкодування шкоди. Андрій Куц розповів про Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією росії проти України. Ця міжнародна платформа створена для збору та обліку заяв про компенсацію втрат, яких зазнали громадяни, підприємства та держава внаслідок російської агресії. Зокрема, підприємства можуть заявляти про знищення майна й активів, витрати на евакуацію бізнесу та втрату прибутку. – Наразі для заявників уже відкрито всі 43 передбачені категорії заяв. Із них 11 стосуються юридичних осіб. Водночас сам Реєстр не визначає розмір компенсації та не здійснює виплат. Його завдання – приймати, перевіряти на відповідність установленим критеріям та зберігати заяви разом із доказами. Надалі ці матеріали мають використовуватися в межах міжнародного компенсаційного механізму, – наголосив віцепрезидент Запорізької торгово-промислової палати. Тому експерти радять підприємствам не відкладати збір доказів пошкоджень і втрат, навіть якщо отримання компенсації наразі залишається питанням майбутнього. Ще один важливий напрям експертно-правової підтримки – засвідчення форс-мажорних обставин. Через війну підприємства нерідко не можуть вчасно виконувати договірні зобов’язання: поставляти продукцію, здійснювати роботи або забезпечувати виконання інших умов контрактів. Андрій Куц пояснив, що за наявності відповідних підстав Торгово-промислова палата може видати сертифікат про форс-мажорні обставини. Проте сам факт воєнного стану не означає автоматичного звільнення від відповідальності за будь-яке невиконане зобов’язання. – Важливо розуміти, що сертифікат про форс-мажорні обставини не звільняє від самого зобов’язання. Він може бути підставою для звільнення від відповідальності за його порушення. Тому необхідно документально підтвердити зв’язок між конкретною подією та неможливістю виконати відповідні умови договору, – наголосив Андрій Куц. Для отримання такого сертифіката підприємство має подати заяву та документи, що підтверджують обставини події. Залежно від ситуації це можуть бути витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань, акти ДСНС, результати інвентаризації та інші матеріали. Окремо учасникам пояснили різницю між форс-мажорними обставинами та істотною зміною обставин. У другому випадку підприємство може звернутися до Запорізької ТПП за відповідним висновком ще до порушення договірних зобов’язань. Такий документ може допомогти сторонам обґрунтувати необхідність перегляду умов договору або строків його виконання. Під час практичної частини зустрічі підприємці поставили фахівцям запитання щодо конкретних випадків пошкодження майна. Платформа «Діалог влади та бізнесу» продовжує роботу. Інформацію про час та тему наступної зустрічі можна дізнатися на інформаційних ресурсах Запорізької ОДА.















