Основні положення Концепція енергозбереження
Виклад проблеми, формування основного завдання.
Одним з основних показників рівня розвитку економіки держави є енергоємність валового внутрішнього продукту (далі - ВВП).
Проблема високої енергоємності ВВП має загальнодержавний характер, оскільки впливає на рівень собівартості продукції та її конкурентоспроможність.
Енергоємність ВВП в Україні за даними Міжнародного енергетичного агентства і органів державної статистики перевищує у 2,6 рази середнє значення енергоємності ВВП розвинутих держав світу.
Питання щодо зниження енергоємності ВВП має найбільш важливе значення для забезпечення енергетичної незалежності та підвищення рівня енергетичної безпеки держави.
Причини високої енергоємності ВВП:
- неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР);
- недосконалість нормативно-правової бази у сфері енергоефективності та енергозбереження, відсутність окремих порядків, стандартів і нормативів;
- надмірна зношеність основних фондів, низькі темпи їх оновлення, недостатній рівень мотивації власників підприємств щодо оновлення таких фондів за рахунок власних або кредитних коштів;
- недосконалість механізму утворення цін і тарифів на енергоносії;
- недостатній рівень оснащення відповідними приладами обліку ПЕР.
Цілі реформи на середньострокову перспективу.
Створення умов для зниження енергоємності ВВП до рівня розвинутих держав світу (на 20%), підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів і забезпечення конкурентоспроможності національної економіки.
Оптимізація структури енергетичного балансу держави шляхом зменшення частки імпортованих видів енергоресурсів, зокрема природного газу, та заміщення їх іншими видами енергоресурсів, у тому числі отриманими з альтернативних джерел енергії, та вторинними енергетичними ресурсами.
Принципи і механізми реформи.
Проблему передбачається розв'язати шляхом:
- законодавчого забезпечення та економічного стимулювання здійснення заходів з енергозбереження;
- адаптації національного законодавства у сфері енергоефективності та енергозбереження до законодавства ЄС;
- створення державної системи моніторингу і контролю за ефективним використанням ПЕР, підвищення рівня достовірності статистичної інформації стосовно показників енергоспоживання;
- розроблення актів законодавства, необхідних для створення економічно вигідних умов для залучення вітчизняних і зарубіжних інвестицій у сферу енергозбереження, забезпечення функціонування єдиної системи нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, системи енергетичного аудиту і менеджменту;
- створення умов, які унеможливлюють використання енергетично неефективних, застарілих технологій та обладнання що характеризуються низьким рівнем ефективності використання енергоресурсів;
- впровадження новітніх технологій виробництва та споживання енергетичних ресурсів, когенераційних технологій, а також технологій, що передбачають:
- використання теплових насосів, електричного теплоакумуляційного обігріву, водопостачання;
- видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ;
- виробництва біопалива;
- використання альтернативних відновлювальних джерел енергії;
- розвиток вітроенергетики;
- термомодернізацію житлових будинків і будівель бюджетних установ
- проведення структурної перебудови підприємств, спрямованої на зниження матеріало- та енергоємності виробництва.
