Двадцять п'ятого червня, Рада Міністрів закордонних справ ЄС ухвалила Стратегічні рамки з прав людини та демократії, а також План дій щодо їхньої практичної реалізації. Уперше ЄС отримав уніфіковані Стратегічні рамки для цієї ключової сфери своєї політики і такий далекосяжний план дій щодо їхнього виконання.
«Права людини є одним із моїх головних пріоритетів та червоною ниткою, що проходить крізь усе, що ми робимо у закордонній політиці. Ухвалюючи цей всебічний пакет документів, ми хотіли зміцнити ефективність та помітність політики ЄС з підтримки прав людини. Аби допомогти реалізувати Стратегічні рамки та План дій на практиці, я також запропонувала призначити нового Спеціального представника ЄС з прав людини; сподіваюся, що це призначення відбудеться скоро», – заявила з цього приводу Кетрін Ештон, Високий представник ЄС з закордонних справ та безпекової політики, Віце-президент Європейської Комісії.
Стратегічні рамки встановлюють принципи, цілі та пріоритети, замислені для покращення ефективності та узгодженості політики всього Євросоюзу протягом наступних десяти років. Вони закладають узгоджений фундамент для по-справжньому колективних зусиль, які залучатимуть держави-члени ЄС та його інституції. Стратегічні рамки також закріплюють зобов’язання розвивати справжнє партнерство з громадянським суспільством. Окрім того, їх зроблено якомога зрозумілішими та доступнішими для всіх громадян.
Головними напрямами, що представлені в Стратегічних рамках, є такі:
- Права людини присутні в усіх аспектах політики ЄС;
- Сприяння універсальності прав людини з боку ЄС;
- Послідовні цілі політики ЄС у цій сфері;
- Присутність прав людини в усіх аспектах зовнішньої політики ЄС;
- Виконання пріоритетів ЄС щодо прав людини;
- Двостороння робота з країнами-партнерами;
- Робота через багатосторонні інституції;
- Співпраця всередині самого ЄС.
Стратегічні рамки будуються на спільному повідомленні «Права людини та демократія – в центрі зовнішньої діяльності ЄС: прямуючи до ефективнішого підходу», ухваленому Європейською Комісією 12-го грудня 2011 року на основі пропозиції Кетрін Ештон. Воно стало результатом тривалого процесу консультацій, який почався з неформальної зустрічі міністрів закордонних справ ЄС (так званого «Ґімніху») у Кордобі в березні 2010 року.
План дій ЄС з прав людини та демократії об’єднує 97 дій, класифікованих відповідно до 36-х рубрик. Вони були підготовлені на основі консультацій з боку Європейської служби зовнішньої дії, що також залучали Європейську Комісію та держави-члени ЄС, які спільно відповідають за його реалізацію. Крім того, було проведено неформальні консультації з депутатами Європейського Парламенту та неурядовими організаціями. План дій покриває період до 31 грудня 2014 року.
Одне із зобов’язань, що їх на себе бере ЄС у його рамках, полягає в щорічних доповідях про права людини та демократію в світі, в яких ЄС має презентувати успіхи в досягненні своїх цілей. Це має надати можливість усім зацікавленим сторонам, зокрема громадянському суспільству, оцінити вплив дій ЄС та внести свій внесок у визначення майбутніх пріоритетів.
Ухвалення Стратегічних рамок ЄС з прав людини та демократії є вододілом у політиці ЄС. За своїми плечима ЄС має довгий список публічних заяв у цій сфері, але ці заяви переважно стосувалися конкретних питань чи конкретних країн. З часом ЄС також почав розробляти низку «настанов» та інших принципів, що скеровували його політику; однак уперше він ухвалив уніфікований стратегічний документ. Це свідчить про те, що ЄС здійснює обіцяння, яке містилося в Лісабонському договорі, зокрема щодо такого зобов’язання:
«Дії ЄС на міжнародній арені мають скеровуватися принципами, які надихали його власне створення, розгортання та розширення і які він прагне просувати далі у світі: демократією, верховенством права, універсальністю та неподільністю прав людини і засадничих свобод, шануванням людської гідності, принципами рівності та солідарності, а також шануванням принципів Хартії ООН та міжнародного права».
Аби внести свій внесок в реалізацію Стратегічних рамок та Плану дій, Високий представник ЄС запропонувала призначити Спеціального представника ЄС з прав людини. Мета цього призначення полягає в зміцненні ефективності та помітності політики ЄС щодо захисту цих прав. Аби забезпечити безперервність роботи Спеціального представника, було запропоновано запровадити дворічний термін його повноважень.
Спеціальний представник мусить мати широкий, гнучкий мандат, даючи можливість адаптуватися до обставин, та мусить тісно співпрацювати з Європейською службою зовнішньої дії, що надаватиме йому свою повну підтримку.
Додаткова інформація: http://eeas.europa.eu/human_rights/index_en.htm
За матеріалами Представництва Європейського союзу в Україні, http://eeas.europa.eu/delegations/ukraine/press_corner/all_news/news/2012/2012_06_26_1__uk.htm
