Термін «економічна глобалізація» (Globalisation of the economy) - означає процес дедалі більшої всесвітньої економічної інтеграції, головними силами якого є: лібералізація міжнародної торгівлі та рух капіталів; зростання темпів технологічного прогресу; формування інформаційного суспільства. Після краху радянської економічної системи ринкова економіка, демократія, відкрите суспільство є загально признаними орієнтирами щодо руху вперед.
Наприкінці минулого століття глобалізація стала основною тенденцією в розвитку світової економіки, така ж роль відведена їй і в 21 столітті. Західна економічна думка дедалі більше концентрується навколо досліджень, пов'язаних з процесами і формами управління світовою системою господарювання, пошуком нової моделі управління, яка ґрунтується на принципах раціональності, справедливості, демократизму, відкритості. Все це зумовлює глобальні зміни планетарного масштабу.
Щодо вступу України до Європейського співтовариства зараз можна говорити як про перспективу. Проте реалізація навіть довгострокової перспективи потребує певних заходів уже сьогодні. Слід з'ясувати інтереси ЄС стосовно України та їх відповідність її національним інтересам, а відтак розробляти стратегію входження держави до складу Європейського співтовариства, механізми подолання існуючих перешкод.
Важливим доповненням євроатлантичної орієнтації України є підтримання добрих стосунків із сусідніми країнами, її активна участь на міжнародній арені. Україна готова до співпраці з ЄС, а головна мета її економічної інтеграції до Європейського Союзу полягає в досягненні прискорення економічного зростання та підвищенні рівня життя.
Саме інтеграція до Європейського Союзу означає, що Україна прискорить модернізацію економіки. Така модернізація супроводжуватиметься поступовим прийняттям сучасного регулювання ринку та бізнесу, що збільшить прозорість в економіці. В свою чергу це призведе до підвищення довіри внутрішніх та іноземних інвесторів і відповідно до зростання обсягів інвестицій в країну в цілому. Переваги інтеграції - доступ українських виробників до великого внутрішнього ринку Союзу, зростання обсягів інвестицій, удосконалення методів управління та збільшення трансферів для поліпшення інфраструктури. Доступ до нових інформаційних технологій надасть можливість швидко і якісно формувати потоки економічної інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень.
Провідниками процесів глобалізації на даному етапі суспільного розвитку виступають понад 60 регіональних міжнародних угруповань економічної і політичної спрямованості (ООН, Світовий банк, МВФ, ЄБРР, СОТ, ГАТТ, МОП та інші), близько 60 тисяч транснаціональних компаній і корпорацій. Всесвітній банк за останні три десятиліття надав допомогу 68 країнам світу, однак не всі вони змогли ефективно її використати, а у 20 країнах виробництво ВВП на душу населення знизилось на 21,7 %.
Вказані чинники необхідно враховувати в ході проведення власної економічної політики держави, в ході проведення економічних реформ, подолання міжнаціональних перешкод, напрацювання економічної стратегії розвиту держави.
Один з напрямів подолання міжнаціональних перешкод є створення транснаціональних компаній (ТНК). Нині вони контролюють близько 40 % світових засобів виробництва та 75 % світової торгівлі товарами і послугами. Вони проникають на національні ринки, використовуючи для цього інструменти глобалізації. Важливо, щоб інтереси засновників ТНК відповідали інтересам національної економіки.
Необхідно відмітити, що за роки незалежності Україна набула безцінного досвіду існування в умовах ринкового середовища, а найскладніший період становлення залишається позаду. Національна економіка починає виходити з кризи і реалізовувати свій потенціал, хоча перші її успіхи поки що нестабільні. Важливо правильно обрати напрями стратегічного розвитку національної економіки з урахуванням того, що вплив глобалізації посилюватиметься.
За матеріалами конференції,
