Три роки діють державна та обласні програми підтримки та розвитку української мови в освітній галузі регіону. Як відзначив у доповіді начальник управління освіти і науки Олександр Вєрозубов, формування мережі навчальних закладів здійснюється у відповідності до національного складу та освітніх запитів населення. Українською мовою здобувають освіту цього року 66% школярів. Три роки тому ця цифра була на 10% меншою. Останні чотири роки зберігається стабільний набір до перших класів з державною мовою навчання.
Повністю перейшли на українську мову всі школи Запорізького, Вільнянського, Гуляйпільського, Великобілозерського, Новомиколаївського та Чернігівського районів. Критичною можна назвати ситуацію в Енергодарі. Там навчання в основному ведеться російською. Хоча згідно останнього перепису населення у місті проживає 57% українців.
В області слід подолати і практику паралельного набору на навчання російською мовою. У таких умовах навчання україномовні учні, маючи зрусифіковане соціальне оточення, не можуть досконало оволодівати українською мовою. Цей дискомфорт не сприяє розвитку в учнів духовного самозбагачення через рідну мову.
Тут потрібні чіткі управлінські дії. Інакше як розцінити практику в освітніх закладах, скажімо, Комунарського району Запоріжжя, де, наприклад, в НВЗ № 17 у поточному навчальному році функціонують 1-6 класи російськомовні, 7- україномовний, 9-ті – двомовні, 10- україномовний, а 11 – російськомовний.
- Потрібен комплексний і ґрунтовний аналіз мовного питання, - підкреслив Микола Фролов.
На колегії йшла мова і про забезпечення випускників професійно-технічних начальних закладів першим робочим місцем відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту».
Сьогодні від імені держави у питанні працевлаштування випускників виступають педагогічні колективи професійно-технічних навчальних закладів. Випускники одержують направлення, а підтвердження про їх прибуття повертаються до закладу.
Але із запровадженням у практику п'ятивідсоткового квотування робочих місць на підприємствах для молоді відпрацьована схема зазнає змін. Коли випускник прибуває на підприємство з метою працевлаштування, працівник відділу кадрів вимагає направлення з органів державної служби зайнятості, яке він може одержати лише після надання довідки з ПТНЗ про право самостійного працевлаштування. Заклад змушений видати таку довідку, тому що випускник залишається без роботи.
Разом з тим, незважаючи на недосконалість законодавчої бази, випускники ПТНЗ забезпечуються першим робочим місцем.
Так, у поточному 2007 році випущено 8361 кваліфікованих робітників та молодших спеціалістів, що навчалися за держзамовленням. На робочих місцях підприємств, організацій, установ за одержаною професією працевлаштовано 7065 випускників, що становить 84,5% від їх загальної кількості і залишається на рівні минулого року. Занепокоєння викликає підготовка та працевлаштування кваліфікованих кадрів для сільського господарства. Заявка на їх підготовку, як правило, надходить від управлінь агропромислового комплексу райдержадміністрацій, а робочі місця випускникам надають роботодавці, якими є чи то фермери, чи малопотужні сільськогосподарські підприємства.
Не може не турбувати працевлаштування випускників із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Випускники цієї категорії окрім робочого місця потребують обов'язкового надання житла. У поточному році це питання спільними зусиллями педагогічних колективів ПТНЗ, комітету з профтехосвіти, обласного центру зайнятості вирішено позитивно. Але кількість учнів такої категорії у системі профтехосвіти зростає з року в рік. І в подальшому їх забезпечення житлом після закінчення навчання без втручання та відповідної допомоги органів місцевого самоврядування, де дитина набула статусу сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, буде неможливим.
Управління інформації та зв'язків з громадськістю
