У процесі реформування медичні заклади в Україні переходять на комунальні некомерційні підприємства з правом повноцінного господарювання. Досі вони працювали як бюджетні установи через вертикальне управління, а тепер їхні права розширено до рівня всіх інших суб’єктів господарювання України включно з правом підписувати контракти, мати свій рахунок та встановлювати рівень заробітної плати без прив’язки до тарифної сітки.
Як пояснили в Департаменті охорони здоров’я облдержадміністрації, реорганізації можуть підлягати заклади охорони здоров’я первинної ланки, лікарні другого та третього рівнів надання медичної допомоги. Рішення про зміну господарсько-правового статусу ухвалюють ради територіальних громад сіл, селищ, міст, які є власниками їх майна.
Перетворення закладів на некомерційні підприємства є найкращим інструментом для запобігання можливому надмірному податковому навантаженню, запобігає банкрутству реорганізованих у підприємства комунальних закладів та скороченню наявної мережі. Крім цього, це дозволяє захистити їх від приватизації за умови, що перетворені комунальні підприємства будуть внесені до переліку об’єктів комунальної власності відповідної територіальної громади, що не підлягають приватизації.
Задля запобігання можливого свавілля з боку керівництва медзакладу при ньому пропонується створювати спостережну раду, яка є дорадчим органом. Наявність спостережної ради при лікарнях вторинного та третинного рівнів є обов’язковою. Також можуть утворюватися опікунські ради, до складу яких (за їхньою згодою) можуть включатися благодійники, представники громадськості, благодійних, релігійних організацій, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, волонтери тощо. Типове положення про спостережну раду затверджує Кабінет Міністрів.
Під час реорганізації бюджетних медичних закладів у комунальні некомерційні підприємства можливі заходи з оптимізації чисельності та штату персоналу. Сам по собі факт реорганізації не є підставою для звільнення працівників, тому трудові відносини з працівниками реорганізованого закладу продовжуються. Звільнення під час реорганізації можливе лише у випадку скорочення чисельності (штату). У процесі реорганізації окремі працівники можуть бути переведені на інші посади, у разі необхідності переміщені в інші структурні підрозділи.
Після перетворення медзакладу на комунальне некомерційне підприємство оплата праці працівників переходить у сферу договірного регулювання. Тому на перший план виходить необхідність ухвалення колективного договору, у якому мають бути визначені форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат.
Джерелами фінансування закладу, перетвореного на комунальне некомерційне підприємство, можуть бути як бюджетні кошти, так і кошти юридичних та фізичних осіб.
У реорганізованих закладах основою заохочувальної функції зарплати має бути особиста зацікавленість лікаря у результатах своєї праці. Наприклад, кількість пацієнтів, які обрали сімейного лікаря, варто враховувати при визначенні розміру його посадового окладу або додаткових виплат у вигляді доплат чи надбавок до посадового окладу. Основну частку оплати праці варто пов'язувати з наявними результатами індивідуальної праці, виходячи з особистих якостей і результатів праці кожного працівника, а додаткову – залежно від кінцевих результатів роботи підприємства. Пропонується враховувати особисті здібності, кваліфікацію, досвід, результати роботи медпрацівника. Організація оплати праці за цих умов має передбачати:
- широке використання індивідуальних трудових договорів, за якими працівнику гарантують певний розмір зарплати лише за умов виконання ним обов'язків, передбачених договором;
- систему обґрунтованої та справедливої, за умовами та результатами праці, персоніфікації тарифних ставок і посадових окладів працівників з орієнтацією не тільки на рівень кваліфікації та стаж роботи, а й на ефективність їхньої праці;
- залежність посадових окладів лікарів від продуктивності їхньої праці, а керівників та провідних (головних) фахівців – від ефективності господарської, комерційної діяльності закладу;
- періодичний перегляд ставок і окладів, визначених для працівників на основі оціночних показників різних характеристик виконаної роботи, з метою стимулювання їхньої праці.
У Департаменті охорони здоров’я облдержадміністрації повідомили, що на сьогодні в Запорізькій області 44 заклади охорони здоров’я підключені до електронної системи еНеаlth. Із сімейними лікарями вже уклали декларації понад 31 тис. пацієнтів. Це означає, що саме ці медики будуть отримувати тарифну заробітну плату, яка буде залежати від зазначених вище факторів.
Найбільше пацієнтів підписали договори з Центром первинної медико-санітарної допомоги Мелітопольської районної ради (4385), Запорізьким центром первинної медико-санітарної допомоги №5 (3365) та Бердянським центром первинної медико-санітарної допомоги (3004). Проте в області залишається 16 закладів охорони здоров’я, до яких не звернувся жоден пацієнт.
Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю
