У рамках заходів до 75-тих роковин Голодомору 1932-1933 років в обласній державній адміністрації відбулася презентація регіонального тому Національної книги пам'яті.
У заході взяли участь голова облдержадміністрації Олександр Старух, його заступник Микола Фролов, професор Запорізького національного університету, голова редакційної колегії Книги Пам'яті Федір Турченко, директор Державного архіву Запорізької області Олександр Тедєєв, директор видавництва «Дике поле» Олександр Лазутін.
- Голодомор – це біль нашого народу, на якому не можна спекулювати заради сумнівних політичних дивідендів. У ті трагічні роки тільки в нашому краї постраждали жителі 944 населених пунктів. Поіменно ще не всі загиблі названі. Але кожна сім"я пам'ятає своїх рідних. Без пам'яті немає народу. Тож збережемо її, вивчимо і підемо далі, - зазначив Олександр Старух.
В області вже не перший рік проводиться системна робота щодо вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років.
На Запоріжжі встановлено 7 пам'ятників та 61 пам'ятний знак жертвам Голодомору. Найближчими днями відкриються ще близько 15 пам'ятних знаків.
Завдяки спільним зусиллям органів влади, науковців, громадських організацій виявлено 40 місць масових поховань жертв голоду, зібрано понад три тисячі свідчень осіб, які пережили ті страшні роки.
Державним архівом Запорізької області створено реєстр, що налічує 30 фондів, які містять 890 документів про трагічні події Голодомору 1932-1933 років. Визначено 111 колгоспів, які були занесені на «чорну дошку» та приречені на голодну смерть.
Запорізький том Національної книги пам'яті жертв Голодомору в Україні вийшов напередодні відзначення 75-х роковин Голодомору 1932-1933 років. Та йому передувала копітка і тривала робота. Ще у 1991 році побачило світ перше в Запорізькій області історіографічне дослідження, що проливало світло на заборонену у комуністичну добу проблематику Голодомору на прикладі подій на Мелітопольщині, - стаття мелітопольського краєзнавця і журналіста Валерія Тимофеєва «Голод на Мелитопольщине 1932-1933 годов», вміщена у збірнику праць наукових співробітників Мелітопольського краєзнавчого музею.
Пізніше для об'єктивного дослідження минулого регіону склалася сприятливіша суспільно-політична ситуація. Матеріали про Голодомор публікуються у засобах масової інформації, у листопаді 2007 року в Запорізькому національному університеті пройшла наукова конференція «Трагедія Голодомору 1932-1933 років на Запоріжжі». Вона стала поштовхом до вивчення Голодомору у районах області. Протягом 2007-2008 років друкуються видання про сумнозвісні події 30-х років у Гуляйпільському, Мелітопольському, Великобілозерському, Токмацькому, Чернігівському, Якимівському, Приазовському районах.
Створення Запорізького обласного тому Національної книги пам'яті жертв Голодомору в Україні є своєрідним підсумком усієї попередньої роботи в регіоні. Над підготовкою цього тому працював великий колектив, до складу якого увійшли професійні історики регіону на чолі з професором Ф.Г. Турченком, наукові співробітники Державного архіву Запорізької області на чолі з директором О.С. Тедєєвим, працівники Запорізької обласної та районних державних адміністрацій, краєзнавці, бібліотекарі, студенти.
Першим розділом обласного тому є Мартиролог - список жителів Запорізької області, які померли під час Голодомору із зазначенням віку, соціального стану, національності, року смерті, причини смерті, якщо така інформація наявна. Публікація цього списку – перший крок нашої спокути перед загиблими. Нашого обов"язку згадати всіх поіменно і вшанувати кожну невинну жертву голоду.
Другий розділ обласного тому Національної книги пам'яті містить документи, що розкривають обставини Голодомору. Це, головним чином, документи партійних та радянських органів. Переважна їх більшість оприлюднюється вперше. Серед цих документів є унікальні й особливо цінні, виявлені в одному примірнику. які раніше не були відомі дослідникам. Для публікації відібрано, головним чином, оригінали та засвідчені копії. Значна частина документів споряджена грифом секретності, що підкреслює прагнення партійно-державного керівництва втаємничити від народу реальний стан справ, пов'язаний з планом хлібозаготівельної кампанії в Україні. Документи, взяті з вищезгаданих фундаментальних публікацій, предметно й реалістично передають контекст історичного простору і часу, політичних настроїв та ідей, на тлі яких розгорталася більшовицька битва проти українського народу. Документи також віддзеркалюють значну розбіжність між оцінками, зробленими пересічними громадянами – простими селянами, робітниками, службовцями.
Особливу цінність складають Свідчення очевидців, які пережили Голодомор, або були свідками страждань жителів регіону від нього. У розділі представлено 482 свідчення людей, які пережили Голодомор на території Запоріжжя та області. Представлені свідчення охоплюють представників усіх вікових, соціальних, національних груп, найбільша частина яких за соціальним походженням належить до українського селянства.
Присутні на презентації змогли ознайомитися зі свідченнями не лише у друкованому вигляді, а й почути спогади живого свідка тих жахливих подій, нині пенсіонера з Запоріжжя Євгена Михайловича Мірошниченка.
- Це лише початок встановлення історичної правди і справедливості. Ця робота в області триватиме. Як ми досі ведемо пошук і перепоховання загиблих воїнів на території області під час Великої Вітчизняної війни, так і продовжуватимемо встановлення імен жертв Голодомору. Бо без знання і шани до минулого не може бути майбутнього, - запевнив Олександр Старух.
Управління у справах преси та інформації
