Волонтер, колишній поліцейський, бойовий медик морської піхоти. Ветеран Роман Чернєв завжди прагнув допомагати людям. Наразі він є заступником директора з питань ветеранської політики Запорізького обласного центру національного спротиву та ветеранської політики і допомагає військовим та побратимам, що повертаються з фронту, адаптуватися до цивільного життя.
Дитинство й найкращі моменти життя Романа пов’язані з Мелітопольщиною: в селі Ботієве – батьківський дім, а в Мелітополі він навчався у виші. В 2014-му чоловік жив і працював у Донецьку – був начальником служби безпеки у приватній фірмі. Там вперше потрапив «на підвал», бо відмовився видати сепаратистам особові справи співробітників.
– Після цього я з родиною виїхав з Донецька. І з 2014-го по 2017 рік в Запоріжжі займався волонтерською діяльністю. Допомагав вивозити людей з Луганської та Донецької областей. Шукав їм притулок, гуманітарну допомогу. А в 2017 році долучився до лав Національної поліції України. Служив у батальйоні поліції особливого призначення, виконував службові обов’язки по захисту Батьківщини у зоні АТО, потім ООС, – розповів ветеран.
У 2020 році старший лейтенант поліції Роман Чернєв отримав статус учасника бойових дій. Повномасштабне вторгнення рф до України застало його в Мелітополі, де він служив на той час.
– Ми допомагали евакуюватися адміністрації, відділу поліції. Патрулювали місто, щоб не було мародерства. Потім був наказ виходити до міста Запоріжжя, але безпечними шляхами, самостійно. Я з лютого по березень ще залишався у Мелітопольському районі й активно займався партизанською діяльністю. Пересилав Силам оборони України дані про місцезнаходження ворога. По моїй інформації наші хлопці добре відпрацювали. Але це не залишилося непоміченим. В кінці березня мене взяли в полон, де я перебував до вересня 2022 року. Там мене били, катували, допитували, – поділився Роман.
Майже дивом йому вдалося вирватися з полону та виїхати до Запоріжжя. Тут він пройшов реабілітацію та знов повернувся до волонтерства. Був одним із перших, хто поїхав з гуманітарною допомогою в Херсон після деокупації міста. Возив на фронт генератори, переганяв і ремонтував машини. Але весь час думав, що зробив не все, що міг.
– В 2023 році я пішов служити до ЗСУ. Проходив службу в 38-й окремій бригаді морської піхоти імені Петра Сагайдачного, в другій десантно-штурмовій роті на посаді старшого бойового медика. Після полону вже стан здоров’я не такий був, щоб штурмувати. Але як медик я виконував свої службові обов’язки, був інструктором з тактичної медицини, проводив збори на авто, аптечки, турнікети, – розповів Роман Чернєв.
Наприкінці 2024-го, після проходження ВЛК, військовий отримав третю групу інвалідності і був звільнений. Але довго сидіти без діла не зміг.
– Буквально за три тижні мене вже запросили на роботу. Сказали, що нам потрібна людина з досвідом. Тому в мене не було часу закриватися в собі. Працював в Приазовській селищній військовій адміністрації на посаді начальника сектору з питань ветеранської політики. Зрозумів, що таке ветеранська політика, як це працює. І мені це подобається, тому що я сам пройшов АТО, ООС, полон, повномасштабку, маю досвід служби в поліції та ЗСУ. Тобто знаю на власному досвіді, які документи, яка допомога потрібна хлопцям, – зауважив ветеран.
З 1 січня 2026 року Роман Чернєв обійняв посаду заступника директора з питань ветеранської політики Запорізького обласного центру національного спротиву та ветеранської політики. Свою роботу будує за принципом «рівний – рівному».
– Ми намагаємося повернути ветеранів до цивільного життя. Це реабілітація – фізична та психологічна. Це працевлаштування, перенавчання, гранти на власну справу, допомога у вирішенні житлових питань. Ми підтримуємо, консультуємо, як і що робити. Прагнемо створити ветеранське братерство, щоб військові, що повернулися до цивільного життя, не відчували себе покинутими. Багато побратимів з часів АТО кажуть: «Я не знаю, чим можу займатися». Ми питаємо про досвід. Наприклад, хтось був командиром відділення – в цивільному житті він може бути менеджером по управлінню персоналом. Хтось займався евакуацією – це логістика. Тобто весь військовий досвід ми можемо перекласти на цивільне життя, і людина може знайти себе, а ми в цьому допоможемо, – зазначив Роман.
У співпраці зі структурними підрозділами Запорізької міськради Роман опікується програмою «На щиті». Її основне завдання – організація та проведення урочистих церемоній прощання із загиблими (померлими) Захисниками та Захисницями України, а також ветеранами.
Він хоче бути кращим у своїй справі, тому постійно навчається, проходить тренінги. Скористався ваучером від Служби зайнятості, щоб отримати другу вищу освіту за фахом «соціальний працівник». Ці знання дуже допомагають йому в роботі. А ще він регулярно здає кров.
– З 2018 року я постійно здаю кров – кожні 60 діб на рік. В мене навіть нагадування в телефоні стоїть. Я хочу допомагати людям. Знаєте, дуже часто після війни, після списання виникає такий синдром, що ти повинен зробити більше. І я намагаюсь робити більше – як донор, як волонтер, як фахівець у сфері ветеранської політики, – підсумував Роман Чернєв.













