Послуги домашнього персоналу в Україні стають дедалі популярнішими, адже в сучасному світі час є найціннішим ресурсом. Все більше людей прагнуть делегувати побутові обов’язки, щоб зосередитися на роботі, родині чи улюблених заняттях. Водночас працевлаштування домашніх працівників має свої особливості, які необхідно враховувати як роботодавцям, так і самим працівникам.
В Україні діє закон, що визначає правові засади роботи домашніх працівників, встановлює гарантії їхнього соціального захисту та зобов’язання роботодавців щодо оформлення трудових відносин. Згідно з ним
-
домашня праця – це робота, яка виконується для домогосподарства за трудовим договором;
-
домашній працівник – це фізична особа, яка виконує домашню працю у межах трудових відносин з роботодавцем;
-
не вважається домашньою працею робота для домогосподарства, яка здійснюється особою нерегулярно та не більше 40 годин на місяць.
Відповідно до статті 173-3 КЗпП, з домашніми працівниками укладається трудовий договір. Він є основним документом, що
-
засвідчує виникнення, зміну та припинення трудових відносин;
-
визначає права та обов’язки сторін;
-
є підставою для допуску домашнього працівника до роботи.
Трудовий договір укладається в письмовій формі у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу і зберігаються у кожної із сторін.
Трудовий договір, укладений з домашнім працівником, обов’язково має містити:
-
прізвище, ім’я, по батькові та адреси роботодавця і домашнього працівника;
-
місце роботи;
-
дату початку дії трудового договору, а в разі укладення строкового трудового договору – строк дії договору;
-
опис виду і характеру роботи у формі, достатній для розуміння особою без спеціальних фахових знань обсягу своїх трудових обов’язків;
-
умови оплати праці (її розмір, періодичність, строки виплати, спосіб розрахунку, оплата роботи в нічний та надурочний час, у вихідні, святкові та неробочі дні);
-
тривалість робочого часу і часу відпочинку, порядок залучення до надурочних робіт, роботи у вихідні, святкові та неробочі дні;
-
умови надання щорічної оплачуваної відпустки;
-
способи обміну інформацією.
Трудовий договір, укладений з домашнім працівником, може передбачати додаткові, крім передбачених законодавством, права, гарантії, соціально-побутові пільги та взаємні зобов’язання сторін.
Протягом строку дії трудового договору до нього можуть бути внесені зміни за згодою сторін. Зміни до трудового договору вносяться в письмовій формі.
Сторони самостійно вирішують питання щодо необхідності ведення первинної облікової документації та трудової книжки домашнього працівника.
Загальнообов’язкове державне соціальне страхування домашніх працівників здійснюється на засадах добровільності.
