Національний одяг, рушники, традиційні прикраси, ляльки-мотанки та вишиті писанки. В Запорізькому обласному історико-краєзнавчому музеї до Всесвітнього дня вишиванки відкрилась виставка «Український всесвіт». На ній представлені авторські роботи майстринь ГО «Запорозькі Берегині»
Членкині ГО «Запорозькі Берегині» кожного року намагаються дивувати земляків своїми вишиваними роботами. Цього року їх творчість представлена на виставці «Український всесвіт». Експозицію розгорнуто на двох поверхах краєзнавчого музею.
– Перший поверх – це український стрій. Тут і старовинне вбрання із колекції відомої запорізької волонтерки та поетеси Яни Яковенко, і одяг з колекції «Запорозьких берегинь». Дуже багато рушників. Зокрема, сучасні, які створювалися під час війни. Їх вишивала найвідоміша наша майстриня Надія Ткаченко. Представлені й старовинні рушники. А ще на цьому поверсі неймовірні картини Оксани Кіргєєвої – жіночі образи, і всі вони такі сучасні. Є й дві колекції прикрас, – розповіла голова ГО«Запорозькі Берегині» Олена Шевчук.
На другому поверсі представлені мотанки запорізької мисткині Оксани Кіргєєвої та одразу три колекції вишитих писанок.
– Перша колекція – це карта Запорізької області. Ми намагалися вишити на писанках образи, символи, які пов’язані з окупованими містами, селами Запорізької області, та громадами, де точаться бої. Друга колекція – «Український всесвіт». Це величезні писанки, на яких вишито дерево роду, а на зворотному боці – цитати найвідоміших українських громадських діячів, письменників і поетів. Також на виставці представлені й 54 писанки, на яких вишиті найвідоміші українські пісні, – повідомила Олена Шевчук.
Громадська організація «Запорозькі Берегині» – це 50 жінок різних професій: держслужбовиці, військові, вчительки, літераторки, художниці. Але всіх їх об’єднує любов до творчості та рідної країни.
– Наш «Український всесвіт» – дуже яскравий та неймовірний. Надихає нас, звичайно, наше життя. Коли в 2022 році дівчата вагалися і не знали, вишивати чи ні, я їм казала, що ми повинні вишивати. Адже ми повинні залишити спадщину нашим дітям й онукам. Щоб вони знали, що ми не тільки бігали в бомбосховище, але й на фоні цих страшних вибухів створювали свою закодовану в нитках красу, – підсумувала запорозька Берегиня.
#ЗапоріжжяВишиване

















