У 2015 році жителька Енергодару Наталія наважилася на усиновлення дитини. До вашої уваги – розповідь про те, як склалася подальша доля родини.
На той момент хлопчику було 6 років. Наталя звернулася до Служби у справах дітей, оскільки хотіла усиновити дитину. Під час знайомства з інформацією про дітей, які могли бути усиновлені, їй показали фотографію Віталіка. За словами Наталі, саме фотографія хлопчика стала для неї особливим моментом.
– Я побачила його на фотографії і зрозуміла, що він мій. Що це моя дитина, – поділилася жінка.
Наталю одразу поінформували про стан здоров’я хлопчика. Уу Віталія була затримка розвитку, ДЦП, а також проблеми із серцем. Але це не змінило рішення жінки. Вона була готова стати мамою дитини та підтримувати її.
– Я знаю, що здорових дітей і так усиновлять, а цим дітям потрібна підтримка. Я прямо зрозуміла, що маю обрати саме його, – пояснила вона своє рішення.
11 грудня 2015 року Наталя офіційно стала мамою Віталія. Відтоді вони проживають разом уже 11 років. Жінка називає його своїм «сонечком» і говорить, що він є сенсом її життя. За роки спільного життя вона багато чого навчилася у свого сина.
– Я вчилася у своєї дитини любити це життя. Він неймовірно добрий, лагідний і чуйний. Він прийшов у моє життя тоді, коли я сама не бачила в ньому сенсу. На сьогодні – це мій сенс життя. Не уявляю своє життя без нього – хлопчика, завдяки якому я гордо ношу звання МАМА, – розповіла пані Наталія.
До початку повномасштабної війни Наталя та Віталій жили в Енергодарі. У вересні 2022 року через повномасштабну війну вони були змушені виїхати з міста. Після евакуації родина певний час проживала на Львівщині та Хмельниччині. Наразі вже рік Наталя та Віталій живуть в Івано-Франківську.
Під час виїзду з попереднього місця проживання вони, на жаль, не могли забрати із собою папугу, який у них жив. Віталій дуже за ним сумував. Тому мати вирішила придбати нового. Зараз у Віталія знову є папуга, за яким він із задоволенням доглядає.
Хлопцю нині 17 років. Він навчається в онлайн-школі, займається спортом та проходить реабілітацію за державними програмами. Разом із мамою вони відвідують різноманітні майстер-класи. Наталя розповідає, що вони залюбки користуються громадським транспортом і багато часу проводять разом. Віталій дуже соціалізований і добре комунікує з людьми.
