Щоб адаптуватися до умов війни та європейських стандартів, запорізькому бізнесу потрібна стратегія «двох швидкостей» та чіткий портфельний підхід. Про це під час платформи «Діалог влади та бізнесу» розповіли експерти Аналітичного центру ГО «Екосенс», презентуючи детальний алгоритм дій для місцевих підприємств. – Сьогодні перед підприємствами особливо гостро стоїть завдання працювати ефективніше: раціонально використовувати ресурси, зменшувати енергетичні витрати, модернізувати виробництво та підвищувати його стійкість. Але зелена трансформація – це не лише про економію. Це також нові можливості для бізнесу – такі як сучасні технології, інвестиції, відновлювана енергетика та нові напрями розвитку. Тож сьогодні важливо почути думку бізнесу та експертів, обговорити конкретні можливості та виклики й визначити, які рішення можуть допомогти підприємствам розвиватися, а нашому регіону – рухатися вперед, – відкрила зустріч заступниця голови Запорізької ОДА Оксана Матвіїшина. За словами голови ГО «Екосенс» Тетяни Жавжарової, аналітичне дослідження, виконане експертами організації, базується на офіційних даних за 2019-2024 роки. – «Зелена» логіка тут працює через дуже практичні бізнесові категорії: собівартість, енергоефективність, безперервність, керованість ризику, доступ до партнерів і капіталів. В умовах війни – це не надбудова над економікою, а спосіб зменшити кількість критичних залежностей у системі, – підкреслив Денис Васильєв. Експерти пропонують місту та бізнесу комбінований сценарій розвитку, який має працювати паралельно у двох вимірах: Швидкість № 1 (швидкий ефект): утримання робочих місць та локальних ланцюгів постачання. Це короткі цикли, базова енергоефективність, створення резервів, циркулярні сервіси, ремонт та швидка адаптація малого і середнього бізнесу. Швидкість № 2 (довга модернізація): збереження права на майбутнє. Це облік вуглецевого сліду, підготовка до стандартів ЄС, формування проєктних пакетів під інвестиції та страхування воєнних ризиків. – Перша швидкість не замінює другу, а друга не може чекати завершення першої. Якщо сказати дуже коротко: перша швидкість дозволяє вистояти зараз, а друга – не втратити наше майбутнє. Їх не можна обирати – вони мають існувати в один момент, – зазначив аналітик. 5 пріоритетів та план на 90 днів Для реалізації цієї стратегії визначено ключові пріоритети: від абсолютної енергетичної стійкості (нульовий пріоритет) та розвитку зелених навичок (green skills) до формування готових індустріальних пакетів і розвитку малого і середнього бізнесу як «модульної економіки». Аби стратегія мала практичний вимір, компаніям запропонували покроковий план дій на найближчі 90 днів: 1. Карта залежностей (визначити 3-5 вузлів, без яких компанія зупиняється: енергія, логістика, люди, постачальник, ІТ). 2. Енергетичний baseline (порахувати критичне навантаження, втрати та резерви. Розділити «потрібно для виживання» і «можно оптимізувати»). 3. Три найбільші втрати (знайти найбільші втрати енергії, матеріалів і часу. Починати з того, що має найкоротший цикл повернення). 4. Один ready-to-finance проєкт. 5. Кадровий розрив (назвати 2-3 компетенції, яких бракує, і знайти партнерство для швидкого навчання команди). – Результат через умовні 90 днів – це не нова стратегія на полиці, а карта рішень і один підготовлений проєкт із відповідними KPI, прорахованими капітальними витратами та ризиками, який можна буде профінансувати через спецфонди або донорів. Не 20 ідей, а один читабельний для інвесторів проєкт, – резюмував Денис Васильєв. Учасники «Діалогу влади та бізнесу» могли поставити питання експертам та отримати повний текст дослідження. Платформа «Діалог влади та бізнесу» продовжує роботу. Інформацію про час та тему наступної зустрічі можна дізнатися на інформаційних ресурсах Запорізької ОДА.
Для Запоріжжя, яке має потужний промисловий потенціал, напрям зеленої трансформації має особливе значення.
– Зелена економіка – це не про абстракту екологію і не просто про відновлювальні джерела енергії. Йдеться про виживання. Запоріжжя має відійти від моделі енергоємної важкої промисловості, орієнтованої на виробництво сировини. Натомість перейти до того, що пропонує малий і середній бізнес – більш гнучкої економіки, екологічно та локально орієнтованої, щоб отримати доступ до європейських ринків, – наголосила Тетяна Жавжарова.
Експерти створили матрицю рішень із трьома індексами: економічна вага сектора, його екологічний ризик та трансформаційний потенціал.
Дослідження виявило так звану «дилему індустріального ядра»: велика промисловість Запоріжжя тримає масштаб міської економіки, але водночас концентрує найбільші екологічні та воєнні ризики. Її не можна просто «списати», проте й відновлювати за старими лекалами не вийде – потрібні тривалі проєкти модернізації та фінансові гарантії.
Стратегія «двох швидкостей»
