Штефан Фюле, Європейський Комісар з розширення та європейської політики сусідства, 27 серпня зустрівся з Андрієм Клюєвим, секретарем Ради Національної Безпеки та Оборони України, якого Президент України призначив координувати діяльність центральних виконавчих органів влади у сфері європейської інтеграції України та взаємодії з інституціями ЄС. Ось що Комісар Фюле сказав журналістам після зустрічі:
«Я радий, після літньої паузи, відновити нашу роботу з Андрієм Клюєвим, відповідальним за координацію діяльності української влади у сфері європейської інтеграції.
Працюючи сьогодні з Україною, ми зосереджуємося на нашій спільній амбіції підписати Угоду про асоціацію на саміті у Вільнюсі, який відбудеться у листопаді цього року.
Наша сьогоднішня зустріч дозволила обговорити як наявний поступ, так і речі, які ще слід виконати. Вона також дала можливість подивитися на ту законодавчу роботу, яку слід здійснити на початку осені.
Але перш ніж заглибитися в деталі, дозвольте мені наголосити на тому, чому не була присвячена ця зустріч.
На цій зустрічі не йшлося про відмову від вимог та критеріїв, визначених ЄС для підписання Угоди про асоціацію.
На зустрічі також не йшлося про те, підписувати Угоду чи ні, або чи змінювати якісь з її умов.
Зустріч була націлена на те, аби зробити огляд кроків, здійснених Україною, для виконання зобов’язань щодо успішного підписання Угоди про асоціацію.
Зокрема, я привітав поступ у підготуванні реформи діяльності Прокуратори відповідно до європейських стандартів: Україна подала проект відповідного закону до Ради Європи та Венеціанської Комісії, щоб ці інституції надали свої рекомендації.
Я також привітав ініціативу Міністерства юстиції щодо організації серії круглих столів, присвячених поліпшенню виборчого законодавства. ЄС сподівається побачити недвозначні та конкретні ознаки поступу протягом наступних тижнів.
У своїй розмові з паном Клюєвим я наголосив на потребі забезпечити рішучі дії та відчутний поступ щодо всіх критеріїв, визначених у підсумках засідання Ради міністрів закордонних справ ЄС, що відбулося у грудні минулого року.
Ми обговорили розв’язання того випадку вибіркового правосуддя, який ще залишається невирішеним, та подальшу реформу судової сфери, поліпшення виборчого законодавства, визначення дат повторних виборів у п’яти проблемних одномандатних округах, запровадження ясних правил для збалансованого доступу кандидатів на виборах до ЗМІ, а також потребу поліпшити бізнесовий клімат.
Ми маємо серйозні занепокоєння, пов’язані з торгівельними відносинами з Україною, зокрема щодо нещодавнього ухвалення закону про утилізаційний збір на автомобілі, який має набути чинності 1-го вересня. Ми очікуємо, що розв’язання наших занепокоєнь щодо дій, які обмежують торгівлю, буде швидким та відповідатиме правилам СОТ.
Верховна Рада та партії, які в ній представлені, відіграватимуть ключову роль в усьому процесі. Найближчими тижнями слід виконати важливу законодавчу роботу, аби вчасно виконати умови ЄС і аби Євросоюз мав час належно їх оцінити перед Вільнюським самітом.
Я планую обговорити ці питання з представниками опозиції, які відвідають Брюссель цього четверга. Необхідно розвивати діалог між урядом, опозицією та громадянським суспільством, щоб усебічно та із залученням всіх сторін обговорити шлях України до підписання Угоди про асоціацію. Я готовий внести свій внесок у цей діалог.
Ми також торкнулися нещодавніх подій в Україні та навколо неї. Я ще раз наголосив на позиції ЄС, що будь-який зовнішній тиск на Україну, пов’язаний з її амбіцією підписати Угоду про асоціацію з ЄС, є неприйнятним.
Сьогодні ми стаємо свідками активнішої позиції Росії щодо цих питань. З Москви лунали коментарі, що підписання Угоди про асоціацію, зокрема її розділу про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі, викличе невідворотне жорсткішання митних процедур для українських товарів, що завозяться до Росії.
Дозвольте мені нагадати, що Угода про асоціацію не заважає України розвивати конструктивні відносини з Євразійським митним союзом, тією мірою, якою ці відносини спираються на принципи Світової організації торгівлі та не суперечать засадам глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі між ЄС та Україною.
З огляду на занепокоєння Росії щодо проблем правил походження товарів, важливо наголосити, що в контексті зони вільної торгівлі між Росією та Україною, що діє в рамках Співдружності Незалежних Держав, товари ЄС, експортовані в Україну відповідно до умов майбутньої глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі, не підпадатимуть під торгівельні преференції, коли їх експортуватимуть з України до Росії. А тому підписання угоди про вільну торгівлю з третьою стороною, тобто з нами, не може використовуватися як виправдання жорсткішання митних процедур.
Дозвольте мені наголосити, що Угода про асоціацію не укладатиметься за рахунок відносин України з Росією чи іншими сусідами. І ми щиро віримо, що вона принесе вигоду всім сторонам».
За матеріалами Представництва ЄС в Україні
