У Запоріжжі вшанували пам’ять полеглого Захисника Олександра Докукіна. На будинку, де він проживав, встановили меморіальну табличку як щоденне нагадування мешканцям про найбільшу ціну, яку народ України платить за власну свободу. Біля під’їзду однієї з багатоповерхівок у Запоріжжі зібралися небайдужі до чужого горя люди, ветерани, члени родини та друзі полеглого воїна Олександра Докукіна. Мати Захисника Лілія Іванівна тримає в руках фото сина, де він – разом зі своєю маленькою донькою Ніколь, яку Олександр обожнював понад усе. – Мій син не хотів бути Героєм, але став ним. Він сміливо й гідно виконував свій обов’язок, захищав нашу країну, свою сім’ю. Завдяки таким мужнім воїнам ми маємо можливість жити на рідній землі, щоб наші діти були вільними. І ця табличка – це пам’ять про те, що Сашко тут народився, зробив свої перші кроки. Саме звідси син ходив до школи, потім у коледж та на роботу. Поки стоїть цей будинок, поки живі ми, буде пам’ять про нього – мого єдиного сина, – стримуючи сльози, промовила Лілія Іванівна. До початку повномасштабного вторгнення Олександр Докукін працював начальником технологічного бюро на підприємстві. У 2023 році був змушений переїхати до Чернівців, куди в перший місяць війни евакуювалася його родина. Переконавшись, що дружина та донька в безпеці, чоловік став до лав Національної гвардії України 12 лютого 2024 року. Спочатку був солдатом стрілецького батальйону, а через майже пів року став оператором безпілотних систем. – Оскільки Сашко був інженером, то темою БпЛА одразу захопився. Закуповував техніку, вивчав нові технології. Він товаришував із побратимами, вони підтримували один одного. На наш превеликий жаль, Сашко загинув 20 березня 2025 року на Покровському напрямку. Йому було лише 35 років. Дуже важко жити без нього, але ми намагаємося, – поділилася Лілія Іванівна. У пам’яті рідних Олександр Докукін назавжди залишиться шляхетним воїном, люблячим сином, чоловіком і батьком. Близькі Захисника згадують: він був доброю людиною, піклувався про тварин, любив читати наукову й художню літературу, вивчав іноземні мови й мав чіткі життєві принципи. Кожна табличка пам’яті в Запоріжжі зберігає спогади про полеглого Захисника. На них розміщені QR-коди, за якими можна дізнатися історію Героя. – Це наша спільна пам’ять і нагадування про воїна-українця, господаря своєї землі, який взяв до рук зброю й звершив свій останній подвиг. Олександр Докукін боровся за право його дитини та дітей всієї України жити в мирі та безпеці. Дякую родині за те, що продовжуєте жити й вірити в Перемогу, – підсумував радник голови Запорізької ОДА з питань ветеранської політики Микола Хорішко.