У тиші запорізького скверу сьогодні знову задзвеніли тонкі металеві голоси. На меморіалі «Дерево пам’яті» закріпили 85 нових дзвіночків. За кожним із них – життя, родина, нездійснені плани й мрії, які забрала війна. Але поки звучить цей дзвін, звучить і пам’ять.
«Він міг розсмішити будь-кого»: батьківські спогади про Зінура Амєтку
21 рік – у цьому віці інші лише починають будувати життєвий шлях. Зінур Амєтка жив яскраво й з великою любов’ю до спорту. Футбол був його світом, справою, мрією.
– Він був такий веселий. Він міг розсмішити будь-кого. Душа компанії. Завжди з друзями, завжди з посмішкою. Навчався в коледжі фізичного виховання, вступив до університету. З його дитинства я хотів, щоб син був військовим, але він хотів бути спортсменом. Але війна змінила плани. Він мені сказав: «Обстановка інша. Мені треба туди йти». Служив у 12-й бригаді «Азов», пішов на фронт у листопаді 2023 року. Загинув у 2025-му, – поділився його батько Ісмаіл.
«Дуже добрий і впертий – у найкращому сенсі»: мама про Дениса Дунаєва
Денис Дунаєв пішов на війну за власним бажанням. Він мав сильний характер і водночас дуже добре серце. Загинув 20 серпня 2024 року на Донецькому напрямку.
– Сміливий. Дуже добрий і впертий – у найкращому сенсі. Він був прекрасною людиною. У дитинстві Денис був спокійним, слухняним, любив майструвати. Завжди мав жагу творити щось нове. Але найбільше його запам’ятали за почуття гумору. Він постійно жартував, підколював, піднімав настрій. Тільки добрі спогади. Дуже його не вистачає. Кожна секунда – думки про нього. Це не можна забути. Це дуже важко, – ледве стримує сльози мама Інна.
Заступник голови Запорізької ОДА Михайло Семікін, секретар міської ради Регіна Харченко, представники Нацполіції, ДСНС, юнацького руху «Байда» та родини полеглих Героїв разом вшанували памʼять загиблих Захисників і Захисниць, поклавши квіти до меморіалу.
Кожен із 85 дзвіночків, які сьогодні з’явилися на «Дереві пам’яті», – це історія, яка продовжує звучати. Вітер торкається тонких металевих пелюсток – і вони дзвенять так, ніби промовляють імена тих, хто захищав Україну. Це шум вдячності, болю і нескінченної любові.

















