У Каховці – викладачка у закладі профтехосвіти, у Запоріжжі – фахівчиня Департаменту соцзахисту населення міськради, яка допомагає постраждалим після обстрілів. Історія Наталії Астахової, яка попри втрату рідного дому знаходить сили підтримувати інших, – у нашій рубриці #АмбасадориСтійкості. До повномасштабної війни Наталія жила на Херсонщині та працювала в одному із закладів профтехосвіти. У вільний час вона займалася вирощуванням орхідей. Мала цілу колекцію – 20 кущів. А ще із задоволенням в’язала іграшки гачком. Це японське мистецтво – аміґурумі. – Я мешканка міста Каховка Херсонської області. Працювала викладачем спецдисциплін, майстром виробничого навчання в профтехосвіті. Війна застала мене вдома. З перших днів моє місто було окуповано. В червні 2022 року ухвалила рішення на виїзд з окупації. Переїхала я не сама, а з братом, але ще з собою взяла своїх кицьок. Не могла я їх залишити там, бо якщо ти доглядаєш і приручив, то ти за них і відповідаєш, – розповіла пані Наталія. Запоріжжя для неї не було випадковим вибором. Тут уже жила її донька, яка виїхала з окупованого Криму в 2014 році. Одразу після переїзду Наталія Астахова почала шукати роботу. Наразі вона працює головною спеціалісткою відділу з організації переміщення маломобільних верств населення управління з підтримки постраждалого населення Департаменту соцзахисту населення Запорізької міськради. – Ця робота мені нагадує мою окупацію, мій переїзд сюди, коли я 8 годин провела на блокпосту у Василівці. Ця трагедія, яка з людьми стається, я проживаю її, я розумію емоції, які вони відчувають. Моя робота не тільки в консультуванні, але й в підтримці. Я просто згадую, що я пройшла майже те ж саме, що і люди. Це втрата дому і порятунок інших. Оце мене і тримає, – поділилася жінка. Жінка дуже прив’язана до свого дому. За її словами, раніше покидала його хіба що на кілька днів. Сама себе називає «невиїзною». Тож наразі найбільша її мрія залишається незмінною – повернутися у рідну Каховку. – Мрій багато, але одна з них – це повернутися додому. Попри все, я переконана, що Каховка буде деокупована та я зможу відвідати рідну домівку. Дуже хочеться додому, якщо чесно, – зізналася Наталія Астахова. Загалом за червень-серпень 2026 року фахівці управління з підтримки постраждалого населення Запоріжжя здійснили 160 виїздів на місця надзвичайних подій. За цей час до системи «RESCUE» внесли дані 4 871 постраждалих містян для оцінки їхніх потреб та подальшого соціального супроводу. Завдяки роботі команди майже 2 621 жителів вже отримали гуманітарну допомогу, причому пораненим і маломобільним її доставили адресно. Крім того, управління допомагає вразливим категоріям громадян та власникам зруйнованого майна оформлювати необхідні матеріальні виплати від міста.
Після ракетних ударів фахівчиня із соціальної роботи разом із колегами виїжджає на місця влучань у Запоріжжі. Вона заспокоює людей, які щойно втратили дім, допомагає оформити документи й пояснює, як отримати допомогу.
– Кожний постраждалий – це окрема людина, схожих немає. Можуть бути схожими події, але не люди. Тому до кожного потрібно мати свій підхід. Я вважаю, що моя робота з підтримки постраждалого населення – це мій внесок у незламність Запоріжжя і України, – зазначила пані Наталія.
