В 19 років він – звичайний хлопець, що навчався в ПТУ й захоплювався спортом. В 23 роки – ветеран, що знов звикає до цивільного життя. Із Романом Береговим ми зустрілися під час тренування із настільного тенісу – він готувався до змагань. За два тижні дізналися: Роман посів друге місце!
До 24 лютого 2022 року вихованець інтернату Роман Береговий навчався в одному з профтехучилищ Запоріжжя – опановував професії лицювальника-плиточника та муляра. Частиною його життя був спорт – хлопець займався настільним тенісом та футболом. А потім прийшла війна. Вже 25 лютого він був у військкоматі.
– Мені було 19 років. Я жив для себе і не думав про війну. Але коли почалося повномасштабне вторгнення, вже 25 лютого поїхав у військкомат. Вирішив сам піти, хоча до цього не служив. До мене підійшов представник військкомату, спитав: «Хлопчик, що ти тут робиш?» А я відповів: «Буду воювати, як і всі», – поділився ветеран.
Так розпочався його бойовий шлях. Роман служив у 110-й бригаді ТрО, у роті вогневої підтримки. Спочатку працював із СПГ – станковим протитанкоим гранатометом.
– Був на Донецькому та Запорізькому напрямках. 11 вересня 2022 року отримав поранення – нас накрило касетним обстрілом з «Урагану». Уламки потрапили мені в коліно, стегно та спину. Після лікування я повернувся в частину. На той час вона вже перебувала на Сумському напрямку, – зауважив Роман.
Два місяці на Сумщині, а потім – гарячі бої поблизу Куп’янська. Після цього бригада потрапила на ротацію, та відпочинок був недовгим. І знову бойові завдання – Вугледар, Курахове. Але поранене коліно постійно нагадувало про себе нестерпним болем. Дружина Валерія, з якою чоловік одружився в 2023 році, наполягала на необхідності лікування.
– Коли звернувся до лікарів, у мене вже був некроз кістки, артроз 3-го ступеня. Мені запропонували безкоштовно замінити колінний суглоб. Я погодився, зробили операцію і в січні 2025 року списали за станом здоров’я. І ось в 23 роки я – ветеран, – розповів Роман Береговий.
Звикати до цивільного життя було нелегко. Професію довелося змінити. Він освоїв нову – став барбером. За словами Романа, ця робота йому до душі. Йому подобається стригти людей та спілкуватися з ними. А ще він повернувся до занять спортом. Зараз із побратимами тренується, щоб гідно представляти Запорізьку область на всеукраїнських змаганнях.
– Займаюся настільним тенісом. Він мені дуже подобається. Це один з небагатьох видів спорту, яким я можу займатися навіть зі своїм хворим коліном. Я хочу поїхати на змагання, посісти перше місце – для себе, для своїх рідних, щоб довести, що я ще щось можу, – зазначив ветеран.
І Роман це довів – на відбірковому етапі всеукраїнських змагань «Ігри ветеранів» з настільного тенісу у Полтаві посів друге місце. Віримо: попереду у нього – нові змагання і нові перемоги.
