У Запоріжжі на честь полеглого Захисника Євгена Хоменка відкрили меморіальну дошку. Її встановили на фасаді будинку, де він жив із дитинства. Під час церемонії лунали слова вдячності за його подвиг, а рідні та знайомі поклали квіти до пам’ятної таблички.
Євген народився у Запоріжжі 14 жовтня 1996 року. З дитинства був життєрадісним і відкритим. Родина жартувала, що він завжди залишався «маленьким» – худорлявим хлопцем із сяючими очима, який завжди знаходив спосіб підняти настрій близьким.
«Я хочу піти воювати»
2018 року він зробив вибір, що змінив його життя: вступив до лав «Азову». Відтоді служба стала його дорогою. Євген вдосконалювався, ріс професійно, виконував бойові завдання у зоні АТО/ООС, отримав медаль «За участь в антитерористичній операції».
– Бабуся плакала, благала його не підписувати контракт. А він казав: «Я хочу воювати». Напевно він відчував, що так має бути, – згадує тітка загиблого воїна Ольга.
Маріуполь. Азовсталь
У лютому 2022 року Євген зустрів війну вже у званні старшого сержанта. Він був інструктором-снайпером у навчальній роті.
25 березня зателефонував, щоб привітати бабусю з днем народження. Через два дні зв’язок обірвався. Тоді рідні й не думали, що востаннє чують його голос.
– Командир сказав, що вони поїхали на завдання. Двадцять хлопців загинули. Тіла трьох привезли. А його немає, – каже пані Ольга.
Його називали Хамелеоном
Євген міг швидко підлаштовуватися під будь-які обставини – тому й отримав такий позивний. Та за цією здібністю завжди залишався хлопець, який любив сміятися, спілкуватися з друзями та рідними.
– Він завжди був життєрадісний. Світла, відкрита дитина. Працював у піцерії, дуже любив тварин, обожнював татуювання. У колі друзів його знали як щирого і веселого хлопця, який завжди знаходив нагоду пожартувати, – пригадує тітка.
«Я захищатиму свою країну»
Євген Хоменко посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, а також відзначений медаллю «За участь в АТО» та нагрудним знаком «Ветеран війни».
– Якби не Маріуполь, не «Азовсталь», війська рф пішли б далі. Наші хлопці захищали не лише місто, вони рятували всю Україну, щоб ми жили це життя, – наголосив засновник громадської організації «РАЗОМ. ЮА» Ігор Ілюшкін.
