У Запоріжжі, відкрилася виставка «Голоси міста» – простір, у якому сучасні витвори 5 мисткинь з інших регіонів розповідають історії міста. Виставка проходитиме у Центрі сучасного мистецтва протягом місяця. До участі у проєкті на конкурсній основі було відібрано п’ять сучасних українських мисткинь: Вера Бланш, Юлія Голюк, Оля Єремеєва, Ольга Заремба та Ксенія Костянець. Усі вони протягом місяця жили і працювали в артрезиденції в Запоріжжі, досліджуючи образи, звуки та ритм міста. Результат їхньої творчості – мистецтво, що говорить не лише про війну, а й про життя, яке триває попри неї. – Ця робота була дуже наповнена і відповідальна. Але для мене важливо було побувати тут, у місті, яке залишається Україною, є сильним і незламним. Моя робота – про вас, про вашу любов до життя і про тих, хто щоранку встає і йде працювати, жити, творити незалежно від того, яка була ніч, – поділилася Вера Бланш, чия серія скульптур присвячена рятувальникам і працівникам промислових підприємств міста. Запоріжжя на виставці постає не лише як місто металу й енергії, а як жива тканина спогадів, запахів і людських голосів. Мисткині занурилися у локальну культуру, розмовляли із жителями, збирали історії та прислухалися до тиші між тривогами. – Мені дуже приємно було працювати тут. Тішить, що зараз не треба їхати до столиці, аби створювати сучасне мистецтво. У кожного міста – свій голос, і у Запоріжжя він особливий. Навіть у час, коли все загрожує життю, культура допомагає знаходити сенс і передавати історію далі, – поділилася Юлія Голюк. Для мисткині Ольги Заремби участь у проєкті стала нагодою побачити місто зсередини. – Це була неймовірна можливість ближче познайомитись із запорізькою спільнотою. Я сподіваюся, що глядачі у наших роботах побачать і себе, і своє місто, – наголосила пані Ольга. А Ксенія Костянець, що приїхала з Кривого Рогу, описує Запоріжжя як місце сили й пам’яті. – Тут ходиш вулицями і чуєш, як дихає історія. Це місто пахне залізницею, каменем і життям. Навіть після обстрілів воно приймає тебе, як дім, – розповідає мисткиня. Кожна робота на виставці – це свідчення незламності, яку Запоріжжя передає не лише в обороні, а й у культурі. Скульптури, інсталяції, тексти, відео – все тут про взаємодію людини й міста, про те, як пережите перетворюється на творчість. Заступник голови Запорізької ОДА Михайло Семікін підкреслив, що саме культура сьогодні допомагає зберігати людяність і віру в життя. – Запоріжжя – це не лише прифронтове місто, а й культурний форпост України. Мистецтво дає можливість говорити про біль і надію, тримати спільноту разом. «Голоси міста» – це про те, що навіть у тиші після вибухів у нас продовжує звучати життя, – підсумував Михайло Семікін. Проєкт, створений за підтримки Українського культурного фонду за програмою «Запоріжжя: культурний форпост» у співпраці з ГО «Спілка дослідників сучасного мистецтва», BIRUCHIY contemporary art project та Запорізькою організацією Національної спілки художників України.
